Іспит з курсу Теорія фінансів 3

— розвиток й удосконалення нормативної бази;

— обгрунтування й досягнення оптимальної структури між різними формами страхування;

— залучення коштів страхових фондів на потреби інвести¬ційних вкладень;

— інтеграція страхування до європейських страхових структур;

— створення об'єднань страховиків із метою зміцнення їх фінансового становища та надійності щодо здійснення страхо¬вих операцій;

— залучення страхового ринку для вирішення питань соці¬альної політики держави.

55. Вплив державного боргу(ДБ) на фін становище держави.

ДБ має ек-но обгрунтовані межі, його величина хар-є стан ек-ки і фінансів держави, еф-сть функціонування її урядових стр-р. Кредити – це “авансові податкові податежі”, бо джерелом повернення кредитів будуть податки. Існують стандартні пок-ки щодо виміру тягаря внутр Б, однак немає чітких критичних меж цих рівнів.Краіни, експорт яких зростає порівняно швидкими темпами можуть дозволити собі вищий рівень зовн Б. Для прогнозу перспективи розвитку, потреби в зовн запозиченнях і оцінки здатності обслуговувати платежі з обслуговування зовн боргу, для країн позичальників світового банку розроблено “мінімальну стандартну модель”. Аналіз сер пок-ків боргового тягаря за основними групами країн дає змогу краще відчути розмах коливань. До країн з надмірним рівнем заборгованості належать ті, які протягом останніх років мали перевищення критичного значення хоча б одного з показників. Відношення величини Б до ВВП понад 80%, відношення величини Б до експорту понад 220%. Наявність ДБ потребує здійснення щорічних відсоткових платежів, які повинні фінансуватися за рахунок податкових надходжень. За стрімкого зростання таких видатків держава повинна або зменшувати видатки на фін-ня соц-ек програм, або збільшувати доходи за рах збільшення податків або додаткових позик. Додаткове запозичення потребує додаткових видатків на обслуговування. Введення нових податків може підірвати зацікавленність підприємців до бізнесу. Таким чином існування великого ДБ може підірвати ек зростання країни. Особливо якщо за рахунок позик збільшуються споживчого характеру. Тоді збільшення Б перекладає його тягар на майбутнє покоління. Проте якщо витрати мають інвест хар-р, то позики можуть бути виправдані. Для стабілізації ек-ки і забезпечення її сталого ек зростання економічна політика має враховувати імовірні макроекономічні наслідки, що пов’язані із здійсненням державних запозичень.

56. Економічна природа і суть страхування

Страхування — обов'язковий елемент кожної економіч¬ної системи. Без розвинутої системи всіх видів страхування економіка успішно функціонувати не може. Виникає потреба щодо пошуку шляхів локалізації зазначених втрат, що й зумовило виник¬нення та розвиток страхування.

Страхові фонди суспільства або фонди страхового захисту є централізованими й децентралізованими фінансовими ре¬зервами держави, які виступають гарантами її фінансової ста¬більності й сталого економічного розвитку.

Страхові фонди — це форма перерозподілу ВВП між окремими господарськими структурами та громадянами з метою підтримання стабільного стану їхньої фінансової діяльності та суспільного добробуту.

Страхування — об'єктивна умова розвитку товарно-грошо¬вих відносин і одночасно результат їх найдосконалішого роз¬витку. Страхування забезпечує безперервність, збалансова¬ність і стабільність суспільного розвитку.

У нинішній економіці набувають розвитку як майнове, так і особисте страхування. Держава зацікавлена й стимулює роз¬виток соціального страхування та пенсійного забезпечення для захисту працюючих на випадок хвороби, втрати працездатнос¬ті, годувальника, настання смерті. При цьому страхові фонди виконують роль перерозподілу фінансових ресурсів між окре¬мими верствами населення для підтримання певного ровня добробуту.