Іспит з курсу Теорія фінансів 3

Заслуговує на увагу показник фінансової віддачі матеріаль¬ного виробництва, який доцільно вираховувати як відношення затрат на розширення виробництва до суми приросту фінансо¬вих ресурсів. Важливим також є й показник фінансової міст¬кості валового внутрішнього продукту. Він вираховується як відношення загальної величини фінансових ресурсів до вели¬чини створеного валового внутрішнього продукту. Аналогічно може вираховуватися фінансова місткість валового внутріш¬нього продукту. Ці показники досить точно характеризують ре¬зультати матеріального виробництва розподілу й перерозподі¬лу, що здійснюється за допомогою фінансів. Більшість із наведених показників може розраховуватися на рівні території або підприємства відповідно до певної модифікації.

Кожний із наведених вище зведених показників деталі¬зується за індивідуальними. Так, зведений фінансовий показ¬ник — загальний обсяг фінансових ресурсів може деталізува¬тися за показниками прибутку, різними видами податків та відрахувань, які щодо відповідної бази вирахування характе¬ризують окремий бік фінансової діяльності держави, регіону, підприємства. Аналогічно зведений показник доходів або ви¬трат бюджету можна деталізувати за індивідуальними показ¬никами, такими, як платежі населення, підприємницьких структур. Витрати бюджету також можна деталізувати в розрізі певних напрямків витрат — на соціальні гарантії, соціально-культурні потреби, народне господарство, управлін¬ня, оборону.

Слід зазначити, що показники, які характеризують фінан¬сове забезпечення соціального розвитку, заслуговують на те, аби їх виділити в окрему групу. Зведений фінансовий показ¬ник видатків на соціальний розвиток має бути деталізований у показниках за джерелами фінансування, тобто за рахунок бюджету, коштів підприємницьких структур та інших джерел. Крім того, доцільно розраховувати показники витрат на душу населення в розрізі окремих видів — на освіту, соціальний за¬хист, підготовку кадрів, охорону здоров'я.

Впровадження в практику управління економікою більшо¬го переліку фінансових показників дасть можливість приймати обгрунтованіші рішення щодо підвищення ефективності ви-робчицтва, удосконалення його структури, здійснення структурної перебудови економіки, забезпечення соціального захис¬ту населення. Крім того, буде створено підґрунтя для вдосконалення нормативної бази планування і прогнозування, контролю за використанням фінансових ресурсів.

4. Економічні передумови виникнення і розвитку фінансів

Термін "фінанси" з'явився у XIII столітті. Він походить від середньовічного латинського терміна "financia", що означає обов'язкову сплату грошей. Ця сплата пов'язувалася з переда¬чею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту. Так тривало майже до початку XVIII століття. Під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утво¬рення нижчого рівня, як-от: земство, міська община тощо.У цей же період у деяких державах, наприклад у Німеччи¬ні, слово "фінанси" мало негативне значення. Його пов'язува¬ли зі здирництвом, хабарництвом, вимаганням тощо. Вперше у сучасному тлумаченні термін "фінанси" став застосовувати¬ся у Франції, де під фінансами розумілася сукупність коштів, необхідних для задоволення потреб держави та різних суспіль¬них груп.

З розвитком приватної власності, коли з'явилися великі господарські структури в промисловості, торгівлі, сіль¬ському господарстві, виникли й різні форми мобілізації кош¬тів у вигляді промислового, поземельного, домового податків.

Найвищого розквіту фінанси досягай у XX столітті, коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економіч¬них системах Фінанси перетворилися на універсальний і над¬звичайно активний елемент економічного життя, розвинулися методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі з метою задоволення потреб населення, удосконалення вироб¬ничих та соціальних процесів

Фінансам належить провідна роль в економічній системі Це зумовлено тим, що їх функціонування визначає кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи проце¬су, а також кінцеві результати діяльності.

Обов'язковою ознакою участі фінансів у економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без вико¬ристання грошей у процесах виробництва, у здійсненні держа¬вою своїх функцій, задоволенні населенням своїх життєвих потреб не існували б і фінанси. Усі процеси економічного життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження, тобто оцінку в грошовій формі. Економічне життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволен¬ня різноманітних потреб. Обсяг цих фондів кількісно та якіс¬но характеризує масштаби діяльності й фінансові можливості країни, господарської структури, громадянина Ці фонди, власне, і є фінансами.