Іспит з курсу Теорія фінансів 3

За допомогою бюджету створюються спеціальні економіч¬ні зони, які суттєво впливають на прискорення територіаль¬ного розвитку економіки. Проте найбільше бюджет впливає на темпи та пропорції розвитку економіки завдяки фінансу¬ванню соціальних витрат і науки. При цьому з бюджету фі¬нансується підготовка кадрів, охорона здоров'я, збереження довкілля тощо. Звісно, що обсяги витрат із бюджету на науку відіграють вирішальну роль для розвитку економіки та соці¬альної сфери.

Важливою умовою успішного функціонування бюджетної системи має стати поглиблення реформи бюджетних взаємо¬відносин між центральними та регіональними рівнями влади

на основі розмежування відповідальності за розв'язання еконо¬мічних і соціальних проблем країни та окремих адміністратив¬но-територіальних утворень шляхом відповідного розподілу державних видатків і доходів.

Для реалізації цього положення буде визначено розмір га¬рантованого рівня витрат на соціально-економічний розвиток адміністративно-територіальних утворень. Забезпечення тако¬го рівня має здійснюватися з урахуванням сукупності відносин щодо розподілу й використання фінансових ресурсів, що ство¬рюються на відповідній території, та перерозподільчих міжре¬гіональних процесів.

Дохідна частина бюджету повинна набути стабільності й забезпечити обов'язковість і рівномірність у сплаті податків усіма юридичними та фізичними особами, неприпустимість будь-яких проявів дискримінаційного ставлення до окремих платників. Удосконалення системи мобілізації доходів до бюд¬жетів потребує змін у підходах щодо надання пільг деяким платникам. Усі централізовані та децентралізовані фонди на сьогодні концентрують у своєму розпорядженні майже чверть усіх фі¬нансових ресурсів держави. Кошти означених фондів витрача¬ються, як правило, на соціальні потреби, вони допомагають насамперед підтримувати життєвий рівень значної частини на¬селення, які закінчили свою трудову діяльність за віком, у зв'язку з втратою працездатності або безробіттям. Ці фонди сприяють локалізації-негативних соціальних виявів у суспіль¬стві, допомагають певним громадянам здійснити перекваліфі¬кацію тощо.

63. Призначення і структура фінансового ринку

Фінансовий ринок — складова фінансової системи держа¬ви. За своєю суттю це механізм перерозподілу фінансових ре¬сурсів між окремими суб'єктами підприємницької діяльності, державою і населенням, між учасниками бюджетного процесу, деякими міжнародними фінансовими інститутами. Фінансо¬вий ринок може успішно розвиватися і функціонувати лише в ринкових умовах.Перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою фінансо¬вого ринку має певні часові обмеження і здійснюється на умовах платності та конкурентності. Фінансовий ринок знач¬но впливає на ефективність, стійкість та еластичність фінан¬сової системи. Він покликаний посилювати та поліпшувати мобілізацію і розподіл фінансових ресурсів, що сконцентро¬вані в державних грошових фондах, у розпорядженні під¬приємницьких структур і у населення.

За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізу¬ються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначен¬ня. Наявність фінансового ринку — об'єктивне явище, зумов¬лене особливостями функціонування фінансів в економічній системі держави. Він виник як гостра потреба в додатковій формі мобілізації коштів для фінансового забезпечення роз¬витку економіки держави.

Форми і методи мобілізації ресурсів на фінансовому ринку дуже різноманітні, проте важливим його завданням є повне, своєчасне і з найменшими затратами задоволення потреб усіх учасників ринку.

Розвиток фінансового ринку значною мірою відображає гнучкість фінансової системи та швидкість, з якою вона може пристосовуватися до змін в економічному та політичному житті країни, а також до різноманітних процесів, які відбува¬ються за її межами. Розвинуті фінансові ринки стимулюють і посилюють фінансові потоки в економіці та зменшують сус¬пільні витрати, в тому числі й кожного учасника ринку.

Досконалий фінансовий ринок — це ринок, який може точно й своєчасно відображати попит і пропозицію фінансо¬вих ресурсів і з найменшими затратами звести за допомогою посередників одне з одним постачальників і споживачів гро¬шей або капіталу.

Побудова реального й ефективного фінансового ринку потребує закладення в його основу певних принципів. До них належать: вільний доступ до ринкової інформації і ринкових інструментів для всіх учасників фінансового ринку; прозорість ринку й реальний захист інвесторів; ліквідність фінансових інструментів ринку; конкурентність та ефективність; відповід¬ність міжнародним стандартам.