Іспит з курсу Теорія фінансів 3
На сьогодні це питання значною мірою законодавче вирі¬шено на рівні областей, Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя. Проте в структурі місцевих бюджетів, тобто між обласними, міськими, сільськими та селищними бюджетами, воно ще потребує свого вирішення.
17. Організація виконання Державного бюджету.Виконання бюд-ту полягає у мобілізації запланованих доходів і фін-ні запланованих видатків. Орг-ція виконання бюд-ту покладається на Кабмін; оперативна робота ведеться МінФіном, Держ. податковою адміністр-ю, Держ. казначейством. Виконання бюд-ту здійснюється на підставі розпису доходів та видатків. Це документ складається після затвердження бют-ту відповідно до підрозділів бюд-ної класиф-ції, яка містить повну деталізацію видів дох. та напрямів видатків. Розпис доходів та видатків здійснюється з поквартальною розбивкою, що дає змогу збалансувати бюд-т на різні періоди. МінФін Укр.. протягом бюд-ногоперіоду забезпечує відповідність розпису Держ.бюд-ту встановленим бюд-ним призначенням. Касове виконання бюд-ту (зарахуваня коштів на рахунки бюд-ту та перерах-ня з них) може здійснюватися за 2-ма сис-ми: банківською (рах-ки бюд-ту відкриваються в установах банк. сис-ми) та казначейською (створюється спец. стр-ра – казначейство – яка веде рах-ки бюд-ту, мобілізує кошти і фін-є видатки). В Укр.. застосовується казначейська сис-ма обслуговування держ.бюд-ту Укр.., яка передбачає здійснення держ.казначейством: 1) операцій з коштами держ.бюд-ту; 2) розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюдж.коштів; 3) контролю бюдж.повноважень при зарахуванні надх-нь, прийнятті забов-нь та проведенні платежів; 4) бухгал. обліку та складання звітності про виконання держ.бюд-ту. Виконання бюд-ту за дох. має такі стадії: 1) МінФін здійснює прогноз і аналіз держ. бюд-ту Укр.., має виключне право відстрочок по сплаті податків; 2) Держ. казначейство веде бух. облік всіх надх-нь держ.бюд-ту; 3) органи стягнення здійснюють забезпечення своєчасного та в повному обсязі надх-нь до держ.бюд-ту податків та зборів; 4) податки, збори, ін. дох. держ.бюд-ту зараховуються на єдиний казнач. рахунок держ.бюд-ту і не можуть акумулюватися на рах-х органів стагнення . Стадіями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; 2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт та послуг; 5) здійснення платежів; 6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.
20. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
Фінансова наука як соціальне явище досить молода. Вона виникла у середині XV століття, тобто тоді, коли досягли пов¬ного розвитку товарно-грошові відносини й уможливилося створення фондів грошових засобів насамперед для задоволен¬ня різноманітних потреб держави. Треба зазначити, що власне фінанси існували майже на тисячоліття раніше. Так, у старо¬давньому Римі поряд із натуральними повинностями та конт¬рибуцією стягувалися податки в грошовій формі, а також про¬водилися грошові виплати найманцям в армії.
У IV столітті до н.е. Ксе¬нофонт, розглядаючи в своїх працях джерела добробуту в дер¬жаві, рекомендує правителям здавати в оренду державне майно, невільників, запроваджувати податки та мито, будувати готелі, магазини, склади, здавати їх в оренду для одержання доходів.
Після розпаду Римської імперії настає період культурного і наукового застою.. У XIII ст. у своїх працях Фома Аквінський рекомендує правителям досить раціональні правила ведення державного господарства, грунтуючись на ре¬лігійних принципах.
Розквіт фінансової науки почався наприкінці XV ст. Виникла потреба в значних коштах. Це було зумовлено необхідністю пошуку нових джерел доходів.
Найзначніші наукові дослідження кінця XVI ст.. нале¬жать представникові Франції Ж. Бодену. Опублікування його праці "Фінансові нерви держави" (1577 р.) пов'язують із по¬чатком фінансової науки.
У другій половині XVII ст. була оприлюднена відома праця Петті "Трактат про податки і збори" її зміст дав змогу зак¬ласти основи політичної економії. Він стверджу¬вав, що праця — це батько багатства, а земля — його мати.
У XVIII ст. увагу заслуговують теоретичні постулати в галузі фінансової науки французьких вчених-фізіократів Ф. Кене, А. Тюрго, О. Мірабо. Основна ідея фізіократів у фінансовій науці грунтувалася на тому, що лише земля дає чистий дохід, а тому держава може одержувати дохід у формі податку на землю.
Найзначнішим внеском фізіократів у розвиток фінансової науки є те, що вони своєю нищівною критикою наявної тоді фінансової системи вплинули на розвиток класичної школи полі¬тичної економії.