Іспит з курсу Теорія фінансів 3
15. Структура фінансової системи
Фінансова система — це сукупність окремих її ланок, що ма¬ють особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів, які зосереджені в розпорядженні держави, нефінансово¬го сектора економіки, певних фінансових інститутів, домогосподарств для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, гос¬подарських структур, окремих громадян.
Фінансові системи держав можуть вирізнятися за структу¬рою та функціями.
Фінансова система України складається з:
Фінанси підприємниць¬ких структур. Вони обслуговують створення ВВП— основного джерела фінансових ресурсів. До цієї ланки належать фінанси як виробничої, так і невиробни¬чої сфер.
Державні фінанси можна визначити як сукупність фондів фінансових ресурсів загальнодержавного призначення. За своєю структурою це дуже складна та багатопланова ланка фі¬нансової системи. Державні фінанси охоплюють: державний та місцеві бюджети; централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення; фінанси підприємств і організацій державної та комунальної форм власності; державний кредит; державне особисте й майнове страхування.
Централізовані та децентралізовані фонди України ці¬льового призначення включають Пенсійний фонд, Фонд со¬ціального страхування, Фонд сприяння зайнятості, Фонд конверсії, Валютний фонд, позабюджетні фонди місцевих органів самоврядування. Вони певною мірою доповнюють державний бюджет, проте специфіка їх полягає у тому, що ці фонди мають строго цільове призначення і на інші цілі не використовуються.
Державний кредит є заборгованістю держави перед своїми громадянами та господарськими структурами, іноземними кредиторами. Його величина свідчить про раціональність і ефективність фінансової політики держави та регулюється за конодавством.
Страхові та резервні фонди відіграють специфічну роль у фінансовій системі. Вони є сукупністю фондів фінансових ресурсів, основне призначення яких — покрити втрати, що виникли з непередбачених причин, або фінансового забезпе¬чення заходів, які не були включені в плани фінансування, але є важливими для держави.
Страхові фонди можуть використовуватися та¬кож як інвестиційний та кредитний ресурси в економіці до настання страхового випадку. Резервні фонди як на рівні держави, так і на рівні господарських структур сприяють підви¬щенню ефективності господарської діяльності.
Фінансовий ринок — ланка фінансової системи, яка створює і використовує фонди фінансових ресурсів у тих випадках, коли інші ланки фінансової системи не можуть діяти ефективно. Фі¬нансовий ринок включає ринок грошей, кредитних ресурсів, цінних паперів і фінансових послуг.Фінанси домогосподарств є засобом створення та викорис¬тання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян. Джерелом створення вказаних фондів є заро¬бітна плата й інші джерела доходів кожного громадянина чи його сім'ї. До доходів домогосподарств належать доходи від продажу власного капіталу, землі, продукції підсобних госпо¬дарств, доходи, одержані від здачі в оренду майна, відсотки на капітал, вкладений у цінні папери тощо.
До видатків домогосподарств належать витрати на прид¬бання споживчих товарів, оплату наданих послуг і виконаних робіт, формування заощаджень, купівлю цінних паперів та ін¬ші витрати. Домогосподарства за своєю економічною суттю — це господарські структури виняткового типу, діяльність яких грунтується на створенні й використанні фондів фінансових ресурсів.
16. Критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами.
Видатки місц. бюджетів - це екон. відносини, які виникають у зв’язку з фін-ням власних та делегованих повноважень місцевим органам влади. Розмежування видатків між бюджетами , що входять до складу бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, здійснюється Верховною Радою Криму, обласними, міськими (міст Києва і Севастополя) радами народних депутатів та районними і міськими (міст Із районним поділом) радами народних депутатів.Розмежування видів видатків між місц. бюд-ми здійснюється на основі принципу субсидіарності з урах-м критеріїв повноти надання послуги та наближення до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв видатки поділяються на 3 групи: 1. Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів. Здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об‘єднань (перв. мед. допомога, дошк. та заг. сер. освіта, самоврядування сіл., селищ ..., сільська та селищна культура інше). 2. Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соц. послуг, гарантованих державою для всіх громадян України і здійснюються з бюджетів міст республіканського значення АРК, міст обласного значення та районних бюджетів (державне управління, заг. шк.. освіта в містах АРК і обл.. значення, заклади освіти для громадян, які потребують соц. допомоги та реабілітації, соц. захист та соц. забезпеченя, культура і спорт). 3. Видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм. потреба в яких існує в усіх регіонах України і здійсн. з бюджету АРК та обласних бюджетів (фін. обслуговування влади та влади АРК, освіта(для громадян, які потребують соц. допомоги та реабілітації, професійна, вища, післядипломна), охорона здоров’я, соц. захист).Найактуальнішою проблемою для зміцнення фінансової бази місцевого самоврядування і насамперед дохідної частини місцевих бюджетів є чітке розмежування доходів і видатків між місцевими і державним бюджетом України.