Іспит з курсу Теорія фінансів 3

Завдання бюджетного планування:1) достовірне визначення обсягу та джерел формування дохо¬дів бюджету;2)оптим. розпод. видатк. за окрем. груп. й галуз;3) збалансування бюджету.

Методи бюджетного планування: Балансовий метод полягає у тому, що бюджет як фінансовий план є балансом доходів і видатків. Отже, бюджет не може бути незбалансованим. Нормативний метод по¬лягає у визначенні окремих статей доходів і видатків за встановл. нормативами. Нормативи можуть мати різні рівні узагальн. — до макро- і мікроек. пок-ків. Метод прямого рахунку передбачає деталізован. розрахунок за кожним платником доходів та отримувачем бюджетних кош¬тів. Саме він забезп. повну прозорість бюдж. процесу і найбільшу обґрунтованість проекту бюджету. У процесі прямого розрах. дох. і видатків бюджету теж викор нормати, але не узагальн., а деталізов. Аналітичний метод грунтується на визначені тенденцій розви¬тку окремих показників бюджету і чинників, які впливають на ці показники (зростання чисельності населення, ди¬наміку цін і тарифів, валютного курсу тощо).

Процедура бюдж. планування — послідовність заходів і дій зі складання, розгляду і затвердження проекту бюджету, яка визнач. відповід. законом. В Укр вона включ такі етапи: 1. Складання проекту бюджету: — направлення Президентом Верховній Раді бюджетного по¬слання;— розроблення Верховною Радою бюджетної резолюції, у якій визначаються основні напрями бюджетної політики на на¬ступний рік;—розроблення Мін ф-сів на підставі осн. прогнозних макропоказників ек. і соц. розв прогнозного проекту Держ бюджету;—узгодж. пок-ків прогнозного проекту бюдж. з пропоз-ми міністерств, відомств та ін. органів;—розроб. Мін. фін. робочого проекту Держ. бюджету і подання його в Каб Мін;—розгляд проекту бюджету в Кабінеті Міністрів, прийняття рішення про його схвалення і подання Президенту проекту Зако¬ну про бюджет;— розгляд проекту Закону про бюджет Президентом і подання його до Верховної Ради.2. Розгляд проекту Закону про Держ. бюдж. Укр.:— розгляд проекту Закону про Держ бюджет у комісіях і комітетах Верховної Ради;— доповідь Міністра фін. на засіданні Верх. Ради та співдоповідь голови комітету з питань бюдж;— обговорення проекту Держ бюджету на засіданні Верховної Ради;— прийняття відпов. рішення про результати розгляду проекту Закону про Держ. бюджет:а) затвердити Закон про Держ. бюджет Укр;б) схвал у перш. читанні і направ на доопрацюв;в) відхилити і направити на перероблення.

Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих до¬ходів і ф-нні передбачених видатків. Організація вико¬нання бюджету покладається на КабМін, оперативна робота ведеться М-вом ф-сів, Державною податковою адміністрацією і Державним казначейством. Виконання бюджету здійснюється на підставі розпису доходів і видатків. Цей доку¬мент складається після затвердження бюджету відповідно до під¬розділів бюджетної класифікації, яка містить повну деталізацію видів доходів і напрямів видатків, ґозпис доходів і видатків складається з поквартальною розбивкою, що дає змогу збалансу¬вати бюджет на різні періоди.

Касове виконання бюджету (зарахування коштів на рахунки бюджету та перерахування з них) може здійснюватись за двома системами: банківською і казначейською. При банківській систе¬мі рахунки бюджету відкриваються в установах банківської сис¬теми. При казначейській створюється спеціальна структура — ка¬значейство, яке веде рахунки бюджету, мобілізує кошти і фінан¬сує видатки. В Україні Державне казначейство організує і забез¬печує виконання Державного бюджету, але кошти бюджету кон¬центруються в установах банківської системи.

Основними напрямками вдосконалення бюджетного про¬цесу є законодавче вирішення бюджетних процедур, згідно з якими треба:- чітко розмежувати повноваження й відповідальність ви¬конавчої та законодавчої гілок влади в процесі підготовки, затвердження та виконання бюджету; - уточнити зараз діючі процедури підготовки та прийнят¬тя бюджету;- встановити процес утворення зобов'язань за платежами до бюджету та їх погашення так, щоб не припускати утворен¬ня заборгованості в бюджетній сфері;- контролювати максимальний рівень державного боргу та гарантійних зобов'язань уряду;- чітко визначити відповідальність розпорядників бюд¬жетних коштів на всіх рівнях;- забезпечити необхідні повноваження Мін ф-сів для організації розробки та виконання державного бюджету.

66. Управління державним боргом і його обслуговуванняУправ¬ління державним боргом — одне з пріоритетних завдань фі¬нансової політики держави, важлива умова її фінансової стабільності. Процес управління боргом має декілька етапів: залучення коштів; використання коштів; повернення боргу і виплата відсотків. Державне управління залученням коштів, як правило, здійснюється в контексті бюджетного процесу, де законом "Про державній бюджет" на відповідний рік встановлюються граничні розміри боргу і державні гарантії його повернення. Мета політики управління боргом — одержати найвищий ефект від фінансування за рахунок запозичених коштів та уникнути макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу в майбутньому. Управління розміщенням запозичених коштів є основним елементом усієї системи управління боргом держави. Тому залучені кошти повинні використовуватися для фінансування зростання виробничих потужностей. При цьому повинно збільшуватися виробництво товарів не лише для внутрішніх потреб, а й експорт продукції, конче необхідний для одер¬жання іноземної валюти на обслуговування та погашення зовнішнього боргу. Що стосується зовнішнього боргу, то він повинен вико¬ристовуватися виключно для інвестицій, проте висока норма інвестицій необхідна, але недостатня умова для підтримки до¬віри кредиторів. Інвестиції повинні бути також ефективними, Існує один негативний елемент економічної політики, який є спільним для всіх країн, що схильні мати проблеми з погашенням та обслуговуванням державного боргу. Це не¬спроможність контролювати дефіцит державного бюджету.