Іспит з курсу Теорія фінансів 3

2 блок – утвор. такі контрольно-регул. органи як: -рахункова палата ВРУ, -держ. комісія з цінних паперів: реєструє випуски всіх цінних паперів, крім державних, -комітет з нагляду за страховою діяльнітю: ліцензування всіх видів стр. діяльності, контроль та перевірка страх. Компаній, -аудиторська палата: видача ліцензій ауд. фірмам + аудиторам. 3 блок – утвор.фін.інститути на фін. ринку: -НБУ: реєстрація банків + видача їм ліцензій; здійсн. касове виконання держ.бюджету; розміщує ДЦП; забезпечує проведення між.держ.рахунків, -комерц.банки (банківські операції), -УМВБ (укр. міжбанківська вал.біржа): поточний вал.ринок; по торгівлі ф’ючерсними вал.контрактами, по торгівлі банк.металами, фондова секція, -брокерські контори (купівля-продаж іноз.валюти). 4 блок – об’єднує органи упр-ня держ.цільовими фондами: Пенсійний фонд, Фонд держ.-соц. страхування, фонд захисту інвалідів, зайнятості, Чорнобиля, охорони природи ...

7. Фінанси в економічній системі держави

Економічна система кожної держави включає низку під¬систем: власності, управління, соціальних гарантій, цін, грошей, кредиту, фінансів та інших складових господарсь¬кого механізму.

Кожна із вказаних складових має свою сферу діяння і прин¬ципи функціонування, складні внутрішні та зовнішні зв'язки.

Фінансам в економічній системі держави належить провід¬на роль. Це зумовлено тим, що при їх функціонуванні визна¬чаються кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу, а також кінцеві результати дій. Обов'язко¬вим атрибутом участі фінансів в економічному житті держави, підприємця чи громадянина є гроші. Без використання гро¬шей у процесах виробництва, здійснення державою своїх функцій, задоволення населенням своїх життєвих потреб немає фінансів.

Фінанси, як і ціна, кредит, заробітна плата, існують об'єктивно як продукт еконо¬мічного розвитку суспільства.

Фінанси, як уже зазначалося, мають забезпечити ефектив¬не формування та використання фондів фінансових ресурсів як на макро-, так і на мікрорівнях для успішного здійснення господарської діяльності, виконання державою своїх функцій і задоволення громадянами власних потреб.

Труднощі в розумінні суті фінансів полягають у тому, що економічне життя в державі постійно вимагає створення грошових фондів, тобто фондів фінансових ресурсів для задово¬лення різноманітних потреб. Ці фонди і є фінансами.

Громадянин, який одержує доходи в формі оплати праці чи з інших джерел, має в своєму розпорядженні певну суму грошей, але це ще не фінанси. Тут відбувся обмін праці на специфічний товар — гроші. Фінансами ці гроші стануть тоді, коли їхній власник створить відповідний фонд і вкладе їх у цінні папери, тобто в акції та сертифікати або у певні внес¬ки до статутного фонду підприємства, чи в формі кредиту фі¬зичній особі, завдяки чому одержуватиме певний дохід.

В більшості за¬рубіжних наукових джерелах основна увага приділяється фінан¬сам лише в практичному розумінні Йдеться здебільшого про те, як краще їх використати для розвитку економіки та зрос¬тання суспільного добробуту.

Фінанси в економічній системі будь-якого типу мають міс¬це тоді, коли здійснюється процес створення та використання фондів грошових засобів, тобто фінансових ресурсів. Суб'єктами цих процесів є, з одного боку, держава, а з другого — населення та підприємницькі структуриІнтереси кожного учасника цього процесу не збігаються Держава для виконання своїх функцій повинна мати у своєму розпорядженні певний обсяг фінансових ресурсів, що створю¬ються в її народногосподарському комплексі з цією метою вона здійснює свою фінансову діяльність шляхом законодав¬чого визначення форм мобілізації доходів і витрат з метою до¬сягнення економічного та соціального прогресу в суспільстві Методи мобілізації державою фінансових ресурсів в своє роз¬порядження не завжди збігаються з інтересами платників, тоб¬то підприємців і населення Між ними постійно ведеться бо¬ротьба за гармонізацію інтересів серед парламентських і урядових структур. Досягнення розумного оптимуму — важли¬ве завдання фінансової політики в державі.

Слід зазначити, що гармонізація інтересів значною мірою залежить від загального рівня фінансової культури в державі, тобто усвідомлення доцільності та необхідності здійснюваних за допомогою фінансів процесів впливу на економічне життя в державі.

9. Структура державного боргу та механізм його формування