Іспит з курсу Теорія фінансів 3
34. Зміст і принципи фінансового планування
Фінансове планування — це науково обгрунтований процес визначення джерел створення і напрямків використання фінансо¬вих ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабіль¬ного економічного й соціального розвитку.
Основними функціями фінансового планування є;
— відображення основних напрямків фінансової політики в державі;
— встановлення кількісних і якісних параметрів суспільно¬го виробництва на плановий період;
— вибір раціональних шляхів фінансового забезпечення передбачуваного рівня економічного й соціального розвит¬ку на основі ефективного використання наявних у суспіль¬стві ресурсів;
— здійснення необхідного рівня перерозподілу фінансових ресурсів для досягнення темпів і пропозицій розвитку еконо¬міки й підвищення суспільного добробуту;
Принципи фінансового планування:
— принцип комплексного підходу до основних параметрів економічного й соціального розвитку в тісному взаємозв'язку з наявними фінансовими можливостями;
— принцип оптимального використання фінансових ресурсів із метою забезпечення фінансовими ресурсами пріоритетних напрямків розвитку економіки й соціальної сфери;
— принцип раціонального визначення джерел одержання фінансових ресурсів і їхнього розподілу через ланки фінансо¬вої системи, тобто через сферу державних фінансів, підприєм¬ницьких структур, страхових і резервних фондів та фінансово¬го ринку;
— принцип єдності у використанні фінансових показни¬ків, здійсненні фінансових розрахунків, застосуванні єдиної методології прогнозування тенденцій і напрямків розвитку. Йдеться про єдину методологію прогнозування обсягів і на¬прямків використання різних видів ресурсів у просторі й часі;— принцип наукового обгрунтування планів, що передба¬чає реальність прогнозних розрахунків, їхню економічну обгрунтованість, використання прогресивної методології, норм і нормативів, а також вибір кращих методів забезпечення прогнозних завдань необхідними ресурсами з урахуванням кінцевих результатів.
Три аспекти фінансового планування – 1)загальнодержавний, 2)територіальний, 3)окремих господарсь¬ких структур. На сьогодні є підстави стверджу¬вати, що в Україні не опановані достатньою мірою методоло¬гія і техніка загальнодержавного фінансового планування.
Фінансове прогнозування й планування стає важли¬вим елементом державного регулювання економічних і соці¬альних процесів.
За умов переходу до ринку зростає роль фінансового пла¬нування на рівні окремих господарських суб'єктів, оскільки діяльність підприємств, організацій пов'язана з певним еконо¬мічним ризиком, тому обсяги доходів, витрат або втрат повин¬ні бути попередньо розраховані за різними варіантами для прийняття оптимального рішення.
Щодо територіального фінансового планування, то його вдосконалення повинно йти шляхом розробки планів фінан¬сового забезпечення комплексного розвитку регіону при ефек¬тивному використанні місцевих природних, трудових і фінан¬сових ресурсів, раціональному розміщенні виробництва й вирішенні низки інших територіально-економічних питань. Удосконалення територіального планування дасть змогу уникнути багато негативних наслідків і небажаних структурних зрушень в економіці.
До методів, що вико¬ристовуються, належать методи економічного аналізу, балансовий, нормативний, аналітичний тощо. Водночас немає чіт¬кого визначення самого методу фінансового планування.