Іспит з курсу Теорія фінансів 3

Управління як зовнішнім, так і внутрішнім боргом вклю¬чає комплекс заходів щодо його обслуговування — це пога¬шення позик, виплати процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик. Погашення позик здійс¬нюється за рахунок бюджетних коштів. У деяких випадках держава вдається до рефінансування державного боргу, тобто погашення заборгованості шляхом випуску нових позик. Виплата процентів, виграшів, коштів із погашення позик становить основну частку витрат на обслуговування державно¬го боргу. До інших належать витрати з виготовлення, переси¬лання і реалізації цінних паперів держави, проведення тиражів виграшів, тиражів погашення і деякі інші витрати.

При обслуговуванні зовнішнього і внутрішнього боргів визначають коефіцієнт обслуговування. Для зовнішнього боргу його розраховують як відношення всіх платежів із заборгова¬ності до валютних надходжень держави, виражене в процен¬тах. Сприятливим рівнем обслуговування прийнято вважати значення показника 25%.

Методами управління державним боргом є конверсія, консолідація, уніфікація, обмін облігацій за регресивним співвідношенням, відстрочення погашення і анулювання по¬зики. Конверсія — це зміна дохідності позики. Держава, як правило, зменшує розмір процентів, які мають виплачувати¬ся за позиками. Збільшення строків дії випущеної позики називають консолідацією. Консолідація і конверсія можуть провадитися також одночасно. Уніфікація позик — це об'єд¬нання кількох позик в одну, коли облігації раніше випуще¬них кількох позик обмінюються на облігації нової позики. В деяких випадках може здійснюватися обмін облігацій за регресивним співвідношенням, тобто коли декілька раніше випущених облігацій прирівнюють до однієї нової. Цей ме¬тод економічних обгрунтувань не має.

Відстрочення погашення позики, як правило, провадиться тоді, коли випуск нових позик є фінансово недоцільним, ос¬кільки всі доходи від позик використовують на обслуговуван¬ня раніше випущених позик. Усі зазначені методи застосову¬ють і щодо внутрішнього боргу.

Відстрочення погашення боргових зобов'язань, а також анулювання боргу може застосовуватися як до внутрішніх, так і зовнішніх позик. Анулювання боргів може бути зумовлено фінансовою неспроможністю держави, тобто банкрутством, або політичними мотивами.

Управління державним внутрішнім боргом держави здійс¬няється міністерством фінансів у порядку, погодженому з національним банком. Слід зазначити, що внутрішній борг має певні переваги над зовнішнім. Повернення внутрішнього боргу і виплати відсотків за ним не зменшують фінансовий потенціал держави, тоді як зовнішній борг має в своїй основі відплив капіталу з держави.

67. Напрями реформування податкової системи (ПС)України.Нині в Укр створено ПС, яка дає змогу мобілізувати кошти в розпорядження держ, здійснювати їх розподіл і перерозподіл на цілі еко та соц розвитку. Однак ПС Укр виявилася неадекватною щодо умов перехідної еко створила значні П навантаження на суб’єктів госп-ня, призвела до невиправденого вилучення обігових коштів підпр, виникнення додаткової потреби у кредитних ресурсах. Аналіз еко стану держави свідчить, що без реформування ПС змінити ситуацію на кращу не можна. Головними чинниками, що зумовлують необхідність П реформи є: 1.зміна форм власності, умов еко ринку, соц-еко орг-ї суспільства, що створює основу для реформування, визначає напрямки та цілі П реформ; 2.закономірний сусп розвиток, що проявляється в постійному намаганні суспільства оптимізувати ПС і неможливості досягнення цього; 3.зміна концепції оП-ня, яка має відображати соц-еко стан та зміну пріорітетів держави. Удосконалення ПС має відбуватися шляхом поступового зниження податкового тягаря у процесі поєтапної П реформи. Основними елементами П реформи повинні бути: 1.науковообгрунтована держ політ доходів, законодавче закріплення якої повинне бути відображенне в П кодексі; 2.с-ма оП-ня має бути складової держ мех регулювання руху певних галузей еко; 3.с-ма опод повинна мати інвест та соц спрямованість; 4.зміни в сис опод повинні здійснюватись одночасно з реформуванням системи оплати праці, пенсійного забезпечення і вдосконалення соц сфери; 5.основу ПС мають становити прямі П, тобто дохід фіз особи, прибуток юр особи, земля, майно; 6.застос при оП-ні обгрунтованої диференціації ставок П залежно від видів діяльності та розміру одержаного доходу; 7.ліквідація П пільг, які спияють невиправданому перерозподілу доходів; 8.умови оП-ня повинні бути прості і зрозумілі платникам; 9.чітке розмежування прав органів місцевого самоврядування у сфері оП-ня. Важливим напрямом удосконалення ПС є зменшення нарахувань на фонд оплати праці, а також фактором зростання цін, зниження конкурентоспроможності укр товарів. Але суттєве зменьшення цих нарахувань має бути пов’язанє з реформуванням с-ми соц і пенсійного забезпечення та із запровадженням с-ми персональних пенс рахунків. Удосконалити чинну ПС можна за допомогою удосконалення обчислення і стягнення існуючих П та скасуванню деяких видів П і відрахувань.

68. Види й форми соціальних гарантії та джерела їх фінансового забезпечення

Світова фінансова наука й практика своїм надбанням мають такі джерела фінансування соціальних гарантій: бюджетні асигнування; фінансові ресурси під¬приємницьких структур; кошти спонсорів; кошти благодій¬них організацій; страхування.