Поняття та сутність бухгалтерського обліку

За способом віднесення витрат на конкретні об'єкти (види продук¬ції, процеси, стадії тощо) їх поділяють на прямі й непрямі. Прямі — це витрати, які пов'язані з виробництвом певного виду продукту; в момент здійснення їх відносять на собівартість цього продукту і відоб¬ражають безпосередньо (прямо) у складі витрат з його виробництва (матеріали, комплектуючі, паливо, заробітна плата робітників). Не¬прямі витрати, як правило, пов'язані з виробництвом кількох видів продукції, а тому прямо до собівартості тієї або іншої продукції вони не можуть бути віднесені. Вони включаються до собівартості окре¬мих видів продукції за певною умовною ознакою, що дає змогу ви¬значити, яка частка непрямих витрат має бути віднесена на собівартість тієї або іншої продукції (наприклад, пропорційно прямим витратам, витратам з оплати праці, використаних потужностей, обсягу діяль¬ності тощо). Непрямі витрати (загальновиробничі) за ступенем впливу на них обсягу виробництва поділяють на постійні та змінні.

До змінних належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. До них належать

витрати на управління виробництвом, амортизація необоротних ак¬тивів, витрати на утримання, експлуатацію та ремонт основних за¬собів, витрати на удосконалення технології й організації виробниц¬тва та інші витрати. До постійних загальновиробничих витрат на¬лежать витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) у разі зміни об¬сягу діяльності. До них належать витрати на опалення, освітлення та інше утримання приміщень, оплата праці загальновиробничого персоналу, витрати на охорону праці тощо.

Синтетичний облік процесу виробництва здійснюють на таких рахунках: 23 "Виробництво", 24 "Брак у виробництві", 25 "Напівфаб¬рикати", 26 "Готова продукція", 27 "Продукція сільськогосподар¬ського виробництва", 15 "Капітальні інвестиції", 39 "Витрати май¬бутніх періодів", рахунки класу 9 "Витрати діяльності".

Аналітичний облік ведуть у розрізі синтетичних рахунків за кон¬кретними видами продукції, виконаних робіт, наданих послуг та стат¬тями витрат, перелік і склад яких встановлюється підприємством.

Суть процесу виробництва, облікові завдання, необхідні для його відображення визначають модель бухгалтерського обліку процесу виробництва та необхідну систему рахунків бухгалтерського обліку. Схематично це зображено на рис. 8.4 (с. 192).

Облік процесу виробництва на вказаній схемі й рахунках ведеть¬ся з метою здійснення контролю виконання завдання з випуску кож¬ного виду продукції та визначення її фактичної собівартості.

Для обліку виробничих витрат і визначення собівартості виго¬товленої продукції призначений активний рахунок 23 "Виробниц¬тво", основним завданням якого є накопичення виробничих витрат і визначення фактичної собівартості одиниці продукції шляхом каль¬куляції. До виробничої собівартості продукції (робіт і послуг) вклю¬чають такі витрати:

прямі матеріальні витрати (вартість сировини і матеріалів

та основних матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції,

та інші витрати);

прямі витрати на оплату праці (заробітна плата та інші

виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні

робіт, наданні послуг);

інші прямі витрати (відрахування на соціальні заходи, амор¬

тизація, витрати від браку та інші прямі втрати);