Поняття та сутність бухгалтерського обліку

Оцінка за середньозваженою собівартістю провадиться за кож¬ною одиницею запасів:

де Сс — середньозважена собівартість;

Сп, Зп — відповідно собівартість і кількість запасів на початок періоду;

Сн, Зн — відповідно собівартість і кількість запасів, що надійшли протягом періоду.

Оцінка запасів за методом ФІФО (англ. ПРО — Рігзі іп, {ігзі оиі — "першим надійшов, першим проданий") базується на припу¬щенні, що запаси використовуються у послідовності відповідно до їх надходження на підприємство.

Оцінка запасів за методом ЛІФО (англ. ЬІРО - Ьазі іп, /ігзі оиі — "останнім надійшов, першим проданий") базується на припу¬щенні, що запаси використовуються у послідовності, протилежній їх надходженню на підприємство.

Оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підпри¬ємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної на¬цінки товарів.

Розглянемо порядок обліку процесу постачання та розрахунків, що виникають при цьому, на такому прикладі.

8.3. Облік процесу виробництва

Важливим у процесі кругообороту капіталу є процес виробниц¬тва, який являє собою сукупність операцій з виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг. Він здійснюється в результаті взаємодії факторів виробництва: засобів праці, предметів праці й живої праці. Це зумовлює відповідні витрати підприємства на ви¬робництво продукції: витрати сировини і матеріалів на виготовлен¬ня продукту, амортизації засобів праці зайнятих у виробництві, за¬робітної плати, нарахованої працівникам, та інші витрати, пов'язані з організацією та управлінням процесом виробництва. Всі витрати, пов'язані з виробництвом, у сукупності складають виробничу со¬бівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг). Отже, процес виробництва — це процес реалізації витрат, результа¬том якого є продукція (роботи, послуги).

Бухгалтерський облік має на меті: здійснення обліку витрат мате¬ріальних, трудових та фінансових ресурсів на виробництво продукції; визначення обсягів (кількості) отриманої продукції (виконаних робіт, наданих послуг); розрахунок витрат на продукцію, виробництво якої не завершено (незавершене виробництво); розрахунок вартості (со¬бівартості) готової продукції та калькулювання собівартості оди¬ниці продукції.

Облік витрат на виробництво, випуск продукції та розрахунок її вартості.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати" витратами визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капі¬талу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

відповідає основному принципу бухгалтерського обліку — нараху¬вання та відповідності доходів і витрат.Витрати виробництва — це виражені в грошовій формі по-точні витрати матеріальних, трудових, фінансових та Інших ресурсів на виробництво продукції. Витрати здійснюються шля¬хом виплат грошових коштів або зменшення негрошових активів; виникнення заборгованості за прийнятими до оплати й акцептова¬ними рахунками, векселями виданими, зобов'язань за нарахованою оплатою праці; обміну (зустрічного продажу) іншого активу. Ці по¬точні витрати обліковуються та плануються як собівартість продукції.

Для правильного визначення собівартості продукції в плануванні й обліку виробничі витрати прийнято групувати за певними ознака¬ми: за цільовим призначенням, за способом віднесення витрат, ви¬дами продукції, процесами, стадіями виробництва, центрами відпові¬дальності (центрами витрат і центрами прибутку). Так, за цільовим призначенням затрати поділяють на основні і накладні. До основ¬них відносять витрати, які безпосередньо пов'язані а виробництвом продукції і становлять її матеріальну основу (сировина, матеріали, заробітна плата та ін.). До накладних відносять витрати, пов'язані з організацією виробництва та його управлінням (загальновиробничі витрати).