Поняття та сутність бухгалтерського обліку

погашення зобов'язань під час звичайної діяльності підприємства.

На підставі принципу історичної (фактичної) собівартості, осно¬вою оцінки найчастіше приймається історична собівартість — оцін¬ка на основі витрат на виробництво чи придбання активів. Історич¬на собівартість, як правило, комбінується з іншими основами оцін¬ки. Так, стандарти обліку вимагають відображати запаси за нижчою із двох оцінок — собівартістю (історичною) або чистою вартістю реа-

лізації. Таке поєднання способів оцінки випливає з принципу обач¬ності. Ринкові цінні папери, а також інші активи, за якими існує активний ринок, можна відображати за ринковою вартістю. Вибір основи оцінки підприємством залежить від вимог стандартів обліку, економічної доцільності, а також чинного законодавства.

Оцінка різних об'єктів обліку — активів, зобов'язань, капіталу, господарських процесів — визначається у відповідних стандартах обліку. Для кожного виду активів, як правило, визначаються декіль¬ка ситуацій, в яких здійснюється оцінка активів: оцінка при при¬дбанні (отриманні), оцінка при вибутті, оцінка на дату балансу (на кінець звітного періоду). Оцінка придбання здійснюється за первіс¬ною вартістю, яка, як правило, є історичною (фактичною) собівар¬тістю активу, за якою він зараховується на баланс підприємства. Та¬кож при оцінці активів може використовуватися такий спосіб оцін¬ки, як оцінка за справедливою вартістю — сума, за якою можна здійснити обмін активу або оплату зобов'язання в результаті опе¬рації між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Оцінка за справедливою вартістю має застосовуватися в таких опе¬раціях, як безоплатне одержання активів, внесення активів до статут¬ного капіталу (при цьому вартість погоджується із засновниками), обмін активами тощо.

7.2. Оцінка об'єктів облікуОсновні засоби. Для потреб бухгалтерського обліку здійснюють оцінку кожного об'єкта основних засобів — закінченого пристрою з усіма пристосуваннями і приладдями до нього або окремого кон¬структивно відокремленого предмета, що призначений для виконання самостійних функцій.

Придбані (створені) основні засоби зараховують на баланс підпри¬ємства за первісною вартістю. Первісна вартість — історична со¬бівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедли¬вої вартості активів, сплачених (переданих) на дату придбання (ство¬рення) основних засобів. Первісна вартість включає фактичні витра¬ти на придбання (створення) основних засобів та приведення їх до придатного для використання стану. Такими витратами можуть бути:

суми, сплачені згідно з договором продавцю (підряднику);

суми, сплачені за інформаційні та консультаційні послуги, по¬

в'язані з придбанням (створенням) основних засобів;

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі,

здійснені у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів;

сплачені мито, податки та інші обов'язкові платежі, пов'язані з

придбанням основних засобів, що не відшкодовуються підприємству;

винагороди, сплачені посередницьким організаціям;

витрати із страхування ризиків, пов'язаних з доставкою;

витрати на установлення, монтаж, настройку;

адміністративні та інші витрати, безпосередньо пов'язані з