Поняття та сутність бухгалтерського обліку

Простий метод використовується в однопродуктових виробниц¬твах (виробництво пари, електроенергії, видобування нафти, вугіл¬ля). На цих виробництвах усі витрати відносять на цей продукт. Найчастіше це відбувається в одному цеху. Собівартість одиниці продукції калькулюється шляхом розподілення усіх витрат на кількість виробленої продукції.

У послідовних виробництвах (коли один технологічний процес настає за іншим) технологічний процес розподіляють на окремі ча¬стини — переділи (процеси), і за кожним із них окремо обліковують витрати. Переділи частіше збігаються з цехами. У таких послідов¬них виробництвах використовують попередільний метод обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. При цьому витрати обліковують за кожним переділом (цехом), передають з переділу на переділ, і на останньому калькулюють собівартість готової продукції. У складних паралельних виробництвах5 коли в ряді основних цехів паралельно виготовляють окремі частини, вузли, а потім зби¬рають у збиральному цеху, використовується позамовний метод. При цьому методі всі витрати збираються (групуються) за замовлен¬нями, для виконання яких вони здійснені. Собівартість одиниці ви¬робу визначається шляхом розподілу всіх витрат за замовленням на кількість виробів, випущених у рамках замовлення.

Витрати можуть обліковуватись фактично або за нормативним методом. Останній полягає в тому, що витрати обліковуються за нормами, а фактична собівартість визначається як алгебраїчна сума витрат за нормами, відхилень від норм, а також змін норм.

Крім того, прийнятною, на наш погляд, є концепція двох методів калькулювання, один з яких позамовний, а інший називають по-різ¬ному: масовий, періодичний, попроцесний, поопераційний, попере¬дільний. Така концепція розглядається й застосовується як у вітчиз¬няному обліку, так і в зарубіжних країнах. У цій концепції у визна¬ченні методу калькулювання варіюють дві ознаки: час (період) і процес.

8.1. Методологічні засади обліку господарських процесів

Господарська діяльність підприємства пов'язана з використан¬ням коштів, матеріальних і нематеріальних засобів, які постійно перебувають у безперервному русі, кругообороті. Кругооборот засобів здійснюється через господарські процеси. Вони є найважливішим об'єктом бухгалтерського обліку і відображають господарську діяль¬ність кожного підприємства. Під господарським процесом розумі-

ють сукупність однорідних операцій, спрямованих на виконан¬ня певного господарського завдання.Господарські процеси або процеси операційного циклу — поста¬чання (придбання), виробництво, реалізація збут) відображають про¬цес кругообороту капіталу, спричинений функціонуванням товарно-грошових відносин.

Економічний зміст кожної стадії кругообороту капіталу відоб¬ражається в системному бухгалтерському обліку за допомогою ра¬хунків.

Процес постачання пов'язаний з використанням рахунків бухгал¬терського обліку грошових коштів, розрахунків, засобів та предметів праці. Процес виробництва відображається на рахунках витрат вироб-ництва і готової продукції. Процес реалізації відображається на ра¬хунках собівартості реалізації, грошових коштів та розрахунків. Про¬цеси операційного циклу в системі рахунків бухгалтерського обліку можна узагальнити і подати у вигляді схеми рис. 8.2 (див. с. 178).

Характер господарських операцій та взаємозв'язок між рахун¬ками бухгалтерського обліку для кожного конкретного процесу опе¬раційного циклу буде розглядатися нижче. Розглянемо основні за-гальнометодологічні принципи обліку господарських процесів опе¬раційного циклу.

Господарські процеси є найважливішими об'єктами бухгалтер¬ського обліку, оскільки характеризують рух засобів у системі кругообо-

Рис. 8.2. Кругооборот капіталу в системі рахунків (процеси операцій¬ного циклу)

роту капіталу. При цьому засоби (капітал) можуть набувати у процесі цього руху таких форм: грошової, товарної і виробничої. Так, у про¬цесі постачання (придбання) відбувається зміна форми капіталу: з грошової в товарну. Підприємство для потреб виробництва за гро¬шові кошти купує необхідні фактори виробництва (основні засоби, виробничі запаси, працю). У процесі виробництва придбані матері¬альні та трудові ресурси взаємодіють, результатом чого, з одного боку, виступають витрати на виробництво продукту (матеріальні, трудові, фінансові), з іншого — результати виробництва (готова продукція,