Тарас Шевченко на Нікопольщині

їх долі квітучій.

[ тебе в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій

Повсякденно згадуємо

Не злим, тихим словом.

Поруч вміщено вірш учениці одинадцятого класу Тамари Пе-редерій «Пам'яті поета»:Тебе шанують, поважають всюди, Тебе ніде не забувають люди. Як клич могутній повсякчас, Твій заповіт звучить в серцях у нас. Якби ти, поете, з домовини Поглянув навкруги, на неосяжні ниви, На гомінкі міста, на чарівні гаї — Всі мрії здійснилися твої. Сумную пісню почала дівчина, Згадавши долю Катерини. її життя й тепер таке? О, ні! Для неї завжди — лише ясні дні.

Драматичний гурток цієї ж школи зробив сценічне втілення п'єси Тогобачного «Мати-наймичка», інсценованої поеми Шевченка «Причинна». Випустив два номери стінної «Літературної газети», присвячених Шевченківському ювілею.

Висловили свою любов до Кобзаря учні інших учбових закладів. Двадцять перша школа в альбомі-естафеті занотувала такий колективний вірш:

Степ України кохаєш Нині не ти вже один. Світить Дніпро твій братерству В сяйві величних годин. Нині над ним перемога Ранком зійшла вогняна. Квітне твоя Україна Вільна, нова, весняна.

А семикласник А. Мулявка виконав в акварелі ілюстрацію до твору Шевченка «Мені тринадцятий минало».

57

Нікопольська двадцять друга школа відкрила сторінку Шевченківського альбому словами українського поета Володимира Сосюри:

Спи спокійно, поет! Ми, нащадки твої! Пронесем крізь віки твоє ім'я, Крізь колючі вітри, крізь жорстокі бої, Батьківщини сини незборимі.

Сторінка оформлена ілюстраціями до творів поета. Школярами зроблено це з любов'ю.

А ось сторінки, підготовлені'учнями дев'ятнадцятої школи. Відкриваються ювілейні добірки віршем десятикласниці Марії Тю-ріноі «З твоїми піснями»:

Ти мріяв і боровся за світле майбутнє, Улюблений рідний Тарас. Бажання твоє полум'яне здійснилось, Коли вже залишив ти нас.

Дістати Де щастя вдалося нелегко, І кожен боровся, як міг. Вогонь твоїх віршів натхненних В усьому всім нам допоміг.

До волі лунали вірші ті крилаті, Наш рідний, наш любий Тарас. Тепер ми на волю по вінця багаті У цей неповторний і зоряний час.

Аматори мистецтва цієї однієї з найбільших шкіл міста здійснили виставу по п'єсі Марка Кропивницького «Невільник». Провадили і іншу різноманітну роботу на знак вшанування поета. А завершується альбом-естафета по цій школі віршем «Ми тебе не забудем, Тарасе!»:

Спи спокійно, поет!

Україна твоя

Вже розправила крила