Тарас Шевченко на Нікопольщині

Меморіальна дошка встановлена ч • - . •

на будинку середньої школи їм. Т. Г. Шевченка в м. Нікополі.

теми, як «Великий український Кобзар», «Атеїзм в творчості Т. Г. Шевченка», «Співець дружби народів» та інші. Учасники художньої самодіяльності дали кілька лекцій-копцертів для трудящих міста та в гуртожитку металургів Півдешютрубного заводу. Піонери виготовили на республіканський конкурс історико-літера-турну карту «Подорож Т. Г. Шевченка по Придніпров'ю у 1843 році». А зробили це школярі загону імені Фіделя Кастро — Сашко Дудник, Таня Орленко, Світлана Залізняк з допомогою вчителів Павла Михайловича Богуша і Тамари Федорівни Гуд. Сповіщалося й про те, що в школі готується літературний вечір, присвячений

53-

великому співцеві українського народу. А гуртки художньої самодіяльності готують репертуар до весняної олімпіади про життя і творчість Шевченка. Десятикласник В. Пилюк намалював тушшю два портрети Кобзаря. Школяр В. Онищенко створив картину «Прикутий Прометей»Учениця одинадцятого класу Лідія Человань написала вірш «Відповідь на «Заповіт», в котрому з дитячою безпосередністю оспівується загальнонародна любов до улюбленого поета. Вірш цей не тільки прикрасив учнівський альбом, а й неодноразово звучав на шкільних шевченківських вечорах.

На високій горі,

Що стоїть на Дніпрі,

Сонцем світиться серце Тараса.

На могилі його,

Як до батька свого,

Від душі ця розмова велася.

Ми кайдани порвали,

Нові дні збудували,

Наше слово тверде і ясне.

Пом'януть обіцяли

І з любов'ю згадали

В сім'ї вольній і новій тебе.

Словом тихим, не злим, Вічний наш побратим. Будем всі ми тебе пам'ятати І сьогодні, як всі, На портрети твої Рушники вже повісила мати.

Подивися в маю

На Вкраїку свою —

Не погасне над нею зоря.