Українська література в питання і відповідях (24 білети)
Сьогодні в царині літератури, зокрема в поезії, працюють тернополяни Г. Петрук-Попик та ін.
o Білет 24
1.Історія українського народу на сторінках художніх творів.
Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам'ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов'язані з походом князя Ігоря проти половців.
У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, відтворю-вав події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював образи Бо-гдана Хмель-ницького, Івана Ґонти, Макси¬ма Кривоноса, Байди Вишневець-кого.Першим історичним романом української літератури є роман “Чорна рада” П. Куліша. Історію рідного народу і його боротьбу за не¬залежність змальовано у художніх творах І. Франка (“Захар Беркут”), М. Старицького (“Останні ор-ли”, “Оборона Буші”). Із творів І. Франка, Ю. Федьковича, В. Гжицького, Г. Хотке-вича дізнаємося про опришківський рух і славного ватажка опришків Олексу Довбуша.
XX століття внесло в історичну долю українського народу свої драматичні події, на які відгукнулися поети, прозаїки, драматурги. Че¬рез літературні твори пройшло осмислення подій І та II світових воєн, революції 1905 та 1917 років, голодомору і репресій 20-30-х років.
Особливе місце в українській літературі відведено подіям рево¬люції 1905 року, її поразки. І Леся Українка, і М. Вороний, і В. Винниченко, і О. Олесь у своїх творах висловили свої надії, споді¬вання на революцію 1905 року. Чимало творів малих форм присвятив цим подіям і М. Коцюбинський. Серед них “Intermezzo”, “Коні не вин¬ні”, “Сміх”, “Подарунок на іменини”, “Він іде” та ін.
Твором світової слави став роман І. Багряного “Сад Гетсиманський”, в якому передано трагедію українського народу у зв'язку з репре¬сіями, нищен-ням української інтелігенції. Змальовуючи жахіття біль¬шовицького терору, безглуздість звинувачень, огидні методи НКВДистів під час катувань в'язнів, І. Багряний в образі головного ге¬роя Андрія Чумака показує незламну волю до життя, утверджує роман¬тику вітаїзму. На цю ж тему написаний І. Багряним і роман “Тигроло¬ви” (перша назва “Звіролови”).
Проблеми історичної долі від часів козаччини і до проголошення незалеж-ності України по-своєму осмислює Р. Іваничук у романі “Ор¬да”. Варто підкре-слити, що у своїх творах Р. Іваничук розробляє пере¬важно історичну тему.
До історичних подій неодноразово звертався у своїй поетичній творчості М. Бажан. У 1942 році під час війни з фашистською Німеч¬чиною поет пише свою поему “Данило Галицький”. В основу написано¬го твору лягли події 700-літньої давності – перемога русичів під кері¬вництвом князя Данила Галицького над тевтонським орденом мечоносців.
Історичну тематику впродовж усієї творчості розробляє П. Загре-бель-ний. Його перу належить роман “Диво”, тема якого пов'язана із будівництвом Софійського собору. “Роксолана” – твір про полонянку легендарної слави Настю Лісовську із Рогатина. Роман “Я, Богдан” нале¬жить до кращих творів української літератури.
Сьогодні стає відомою “заґратована” творчість шістдесятників. Народ-ження незалежної України також знайшло своє художнє осмис¬лення у творчо-му доробку письменників.
Поет вірив у своє повернення на Батьківщину. Важливим для нього було те, що він зможе чесно подивитися Їй у вічі, як син, який до кінця ви¬конав свій обов'язок.
2.Мужність і стійкість ліричного героя у нерівній боротьбі зі злом і не-правдою (на прикладі поезії Василя Стуса).
У В. Стуса є прекрасні слова про поета: “Поет – це людина. Насам¬перед. А людина – це добродій”. Коли ж довкола тебе зло, сваволя, наруга і беззаконня, то ти – людина-добродій – мусиш протистояти злу. І В. Стус протистояв злу. За його крилатими словами – вчинки, за ними – “дорога болю”, невизнання, ув'язнення, брежнєвські табори. В. Стус мужньо пере¬ніс всі випробування долі і “в смерті повернувся до життя”.