Українська література в питання і відповідях (24 білети)
Хто наше злото-серебро Плугами кривди переоре, Хто серця чистого доб-ро
Злобою чорною поборе?”
Ніяка зловорожа сила не подолає народу, у якого героїчне і славне мину-ле– такий ідейний пафос твору.
У поемі “Слово про рідну матір” відчутний вплив “Слова о полку Іго¬ревім”. Поет органічно вплітає у мову поеми деякі мотиви та образні зворо¬ти з давнь-оруської поеми (наприклад: “Лисиці брешуть на щити”). У творі спостерігаємо поетичні деталі з українських фольклорних джерел (“Чи пра¬вду кривді подола-ти?”). Патетичного звучання поет досягає підбором лек¬сики (благословен), короткими формами прикметників (славен, зелен), тав¬тологічними висловами (рута-м'ята, злото-серебро). Поет і сам творить неологізми (громовозвукі слова). Загалом уся поема “Слово про рідну ма¬тір” – це слова виняткової поетичної ніжності й місткості: кожне випромі¬нює цілі пучки дорогих кожному українцеві асоціацій.
Поет усвідомлював, що висока українська патріотика може поверну¬тися для нього новими репресіями. Тому останні строфи у дусі часу просла¬вляють дружбу народів і керівну роль партії. Однак комуністичні ідеологи не могли пробачити поетові, що мати-Батьківішіна для нього – це Україна, а не Радянсь-кий Союз. Тому у 40-х роках за поему “Слово про рідну матір” М. Рильський мав чимало неприємностей.
2.Взаємини між батьками і дітьми у п'єсі “Дикий Ангел” Олексія Коломійця.
П'єса “Дикий Ангел” (“Повість про сім'ю”) пронизана ідеєю утвер¬дження високих моральних принципів, створення життєстійкої сім'ї як най¬головнішої підвалини нашої держави. “Диким Ангелом” назвав драматург головного героя п'єси. І справді, старий робітник Платон Ангел за деякими мірками – людина дивна. Своїх дорослих уже дітей тримає під суворим ба¬тьківським контролем. Коли ж молодший син – студент Павло – несподі¬вано привів до хати моло-деньку дружину, не одержавши батьківського бла¬гословення на одруження, Платон мовчки склав його чемодан і рішуче виставив за двері.За зовнішньою скупістю і домашнього тиранією головного героя про¬глядає висока вимогливість до себе і своїх дітей. Виша мета Платона Ангела – “жити як слід”. Це означає насамперед навести лад у “своїй державі”, тобто сім'ї. Своїх дітей Ангел виховав у дусі любові до праці, вони розуміють роботу як доконечну необхідність, як пе¬редумову їхнього пристойного буття на землі, як посильний внесок у духо¬вний і матеріальний розвиток суспільства. Діти не відкидають тої традиції, яку батько утвердив у родині: вони віддають свій заробіток за місяць бать¬кові, який ретельно все занотовує до записника, Платон Микитович не при¬власнює заробітку дітей, він тільки розумно регулює витра-ти: “Тут жив, тут одягався, харчувався – і гроші докупи. Всі на одних правах”. Батько також стимулює підробіток дітей – на всілякі непередбачені витрати. Це їх дис¬циплінує, спонукає до раціонального розподілу коштів, дає можливість ста¬більно, нормально жити. Коли б хто з дітей сфальшивив, він одразу б тако¬го з дому вигнав. Для дітей стали непорушним законом слова: “У всьому, у мало-му й великому, єдиний порадник правда!” Правда у словах і діях Платона Ми-китовича асоціюється з виявом найвищого благородства, добродій¬ства.
Дружина Платона Микитовича Уляна діє заодно з чоловіком у вихо¬ванні дітей, хоча в принципових питаннях гору бере його думка.
Батькова наука не пішла намарне старшому синові Петрові. Він такий же чесний, дбайливий, працьовитий. Незважаючи на те, що Петро уже ви¬бився у високе начальство, він переконується у батьковій правоті. Коли Платон Мики-то-вич довідався, що Петро готовий погодитися на споруджен¬ня житлового бу-динку в екологічно невдалому місці, його неприємно вра¬зила подібність сина до тимчасових правителів, що нагадують перекотипо¬ле. Батько домігся, щоб Петро обійняв іншу посаду– рядового інженера:
“Кожного мушу бачити і за кожним наглядати. Споконвіків так велено ба¬тькам!”.
У Платона Ангела четверо дітей, і він усіх до пуття довів, усіх навчив по-людському чесно жити. Тому він має повне право кинути у вічі Крячко¬ві, син якого став покручем, суворі, безжальні слова: “Злодій твій син... Не працює, а їсть – значить злодій! Не заробив, а тринькає – злодій”.
Чесними і порядними людьми постають у п'єсі діти Платона і Уляни Ангелів: працьовита, гостра на язик Таня, наймолодший у родині Павлик, Фе¬дір, що працює на заводі. Усе своє великотрудне життя Платон Ангел щоденно дбав, щоб виховати їх такими, якими їх сприймає читач і глядач п'єси. І він цього домігся завдяки своїм переконанням господаря і патріота рідної землі, великій відпові-дальності громадянина, обов'язкам чоловіка і батька.