Економічні основи управління на підприємстві (Слов'янська теплова електростанція)

На практиці антикризове управління складається у виробці та застосуванні комплексу заходів, здатних забезпечити якісні зміни у виробництві і збуті. На підприємствах подібна система заходів реалізується за допомогою розробки економічних стратегій, спрямованих, насамперед на впорядкування фінансових потоків, які дістали назву фінансового оздоровлення. При цьому стратегія розглядається як довгостроковий розвиток підприємства і системи його взаємин із внутрішнім та зовнішнім середовищем, що веде підприємство до досягнення намічених цілей.

Дослідженню змісту і ролі економічної стратегії підприємства присвячені багато наукових вітчизняних і закордонних публікацій. Стратегія, наприклад, японської корпорації розуміється як система довгострокового розподілу ресурсів, що дає уявлення про майбутній стан компанії на ринку.

Головними компонентами економічної стратегії фінського менеджменту виступають широта охоплення інтересів різних взаємозалежних груп, раціональне використання ресурсів на основі оригінальних навичок, ув'язування різних інтересів в умовах конкуренції, взаємодія з навколишнім середовищем.

В американському менеджменті стратегія являє собою модель дій, необхідних для досягнення поставлених цілей на основі координації і розподілу ресурсів компанії. При цьому виділяється портфельна стратегія, що зв'язується з управлінням власністю (її придбанням і продажем), і ділова стратегія, ціль якої - досягнення конкурентних переваг.

Таким чином, стратегія підприємства визначається ключовими економічними цілями і у свою чергу визначає ринкову нішу, дозволяє створити інфраструктуру, адаптувати підприємство до зовнішнього середовища і забезпечити внутрішню координацію дій.

Відсутність єдиного погляду на поняття економічної стратегії обумовлено особливостями національних ринкових відносин, а також рівнем їхнього регулювання з боку держави. Аналіз української практики господарювання із цього погляду дозволяє виділити специфічні моменти антикризового управління.

На підставі вивчення практики більше 30 стабільно працюючих підприємств були виділені наступні елементи економічної стратегії промислового підприємства [19]1. Стратегія промислового підприємства як процес цілеспрямованого розвитку, що припускає: постановку обґрунтованих цілей і завдань; виділення певних принципів дій (збалансованість, системний підхід, раціональність); пріоритетність дій (виділення значимих проблем і їхнє ранжирування).

2. Напрямки роботи з досягнення цілей підприємства (основної складової економічної стратегії):

• пошук нових ринків;

• розробка нової продукції;

• забезпечення високої якості товарів;

• поліпшення сервісу;

• розробка і впровадження нових технологій;

• придбання і раціональне використання природних ресурсів;

• забезпечення зростання виробництва;

• ефективне просування товару на ринку;

• забезпечення зростання прибутку в плановому періоді.