Економічні основи управління на підприємстві (Слов'янська теплова електростанція)

• максимальне використання внутрішніх джерел фінансування (самофінансування), створюваних за рахунок прискореної амортизації, консолідації прибутків у материнській компанії, збільшення частки нерозподіленого прибутку;

• обмеження коштів, одержуваних у країні базування, і прагнення до максимізації фінансових ресурсів, одержуваних у приймаючих країнах в основному у формі позик. При цьому фірми враховують, що одержання великих позик у приймаючій країні може ускладнити переказ прибутків;- використання різноманітних джерел фінансування у своїй і в приймаючих країнах: одержання позикових коштів від міжнародних банків, спеціальних міжнародних і регіональних інвестиційних організацій, банківських консорціумів; використання ринків євродоларів і європозик.

1.2. Концепція антикризового управління підприємством

Кризовий стан більшості підприємств України і спроби знайти вихід з нього все частіше висувають проблему специфіки антикризового управління. У принципі, в умовах ринку кризовий стан окремих підприємств природний. Саме тому західний менеджмент приділяє серйозну увагу особливостям управлінського механізму в умовах кризи.

Сама концепція антикризового управління має кілька підходів.

Більшість авторів, що мають публікації по даній проблематиці, думають, що антикризові міри варто приймати, коли фінансові результати функціонуючих на ринку підприємств стають уже сумними. Подібний підхід — це все рівно що «ставити віз перед коня». Головне в антикризовому управлінні — забезпечення умов, коли фінансові ускладнення не можуть мати постійний, стабільний характер. Мови про банкрутство при такому підході бути не може, оскільки повинен бути налагоджений управлінський механізм усунення виникаючих проблем до того, поки вони не прийняли необоротний характер.

Вважається, що якщо основною ознакою економічного лиха підприємства є його неплатежі, то головну роль в антикризовому управлінні повинен грати фінансовий менеджмент. Безумовно, можливості цього управлінського інструмента величезні, але не безмежні, особливо, якщо «пухлина вже стала злоякісною». Справа в тому, що рішення проблем, які стоять перед фінансовим менеджером підприємства, неможливо без рішення питань, що, здавалося б, до фінансів не мають ніякого відношення (у їхньому числі і наявність добре поставленого управлінського обліку, і якість планування на підприємстві, і забезпеченість його висококваліфікованими менеджерами і т.п.). Результати фінансового менеджменту є похідними від підсумків усієї ринкової діяльності підприємства, якості і працездатності усього його колективу. Звідси оздоровлювати фінанси фірми — це оздоровлювати весь її організм.

Чи може антикризовий менеджмент вирішувати подібні завдання? На це питання потрібно відповісти позитивно, виходячи з наступного [4]:

— головною метою антикризового управління є забезпечення міцного стану на ринку і стабільно стійких фінансів компанії при будь-яких економічних, політичних і соціальних метаморфозах у країні. Отже, воно повинно бути здатним вирішувати найрізнопланівіші і різнобічні завдання;

— у його рамках застосовуються, як правило, такі управлінські інструменти, що у специфічних умовах виявилися найбільш ефективними в рішенні всіх поточних завдань підприємства, а не тільки в усуненні тимчасових фінансових ускладнень;

— суть антикризового управління — прискорена і діюча реакція на істотні зміни зовнішнього середовища на основі заздалегідь ретельно розробленої альтернативи варіантів управлінських рішень, що передбачають різні дії в залежності від ситуації;

— в основі антикризового управління лежить процес постійних і послідовних нововведень у всіх ланках і областях дій підприємства;

— антикризове управління націлюється на те, що навіть у самій складній господарській ситуації, у якій виявилося підприємство, можна було ввести в дію такі управлінські і фінансові механізми, що дозволили б вибратися з труднощів з найменшими для підприємства втратами.

В економічній літературі є чимало визначень антикризового менеджменту. Нам представляється, що найбільш репрезентативне з них наступне: «Антикризовий менеджмент - така система управління підприємством, що має комплексний, системний характер і спрямована на запобігання або усунення несприятливих для бізнесу явищ за допомогою використання всього потенціалу сучасного менеджменту, розробки і реалізації на підприємстві спеціальної програми, що має стратегічний характер, що дозволяє усунути тимчасові ускладнення, зберегти і препомножити ринкові позиції, при будь-яких обставинах, при опорі в основному на власні ресурси» [6]