Економічні основи управління на підприємстві (Слов'янська теплова електростанція)

Фінансовий менеджмент - це вид професійної діяльності, спрямований на управління фінансово-господарською діяльністю фірми на основі сучасних методів. Фінансовий менеджмент містить у собі:

• розробку і реалізацію фінансової політики фірми з використанням різних фінансових інструментів;

• прийняття рішень по фінансових питаннях, їхню конкретизацію і вироблення методів реалізації;

• інформаційне забезпечення шляхом складання й аналізу фінансової звітності фірми;

• оцінку інвестиційних проектів і формування портфеля інвестицій; оцінку витрат на капітал; фінансове планування і контроль;

• організацію апарата управління фінансово-господарською діяльністю фірми.

Методи фінансового менеджменту дозволяють оцінити [19]:

• ризик і вигідність того або іншого способу вкладення грошей;

• ефективність роботи фірми;

• швидкість оборотності капіталу і його продуктивність.

Метою фінансового менеджменту є вироблення і застосування методів, засобів і інструментів для досягнення цілей діяльності фірми в цілому або її окремих виробничо-господарських ланок — центрів прибутку. Такими цілями можуть бути:

- максимізація прибутку;

- досягнення стійкої норми прибутку в плановому періоді;

- збільшення доходів керівного складу і вкладників (або власників) фірми;

- підвищення курсової вартості акцій фірми й ін.

В остаточному підсумку всі ці цілі орієнтовані на підвищення доходів вкладників (акціонерів) або власників (власників капіталу) фірми.

До задач фінансового менеджменту входить перебування оптимального співвідношення між короткостроковими і довгостроковими цілями розвитку фірми і прийнятих рішень у короткостроковому і довгостроковому фінансовому управлінні.

Так, у короткостроковому фінансовому управлінні, наприклад, приймаються рішення про сполучення таких цілей, як збільшення прибутку і підвищення курсової вартості акцій, оскільки ці цілі можуть протидіяти один одному. Це виникає в тому випадку, коли фірма, що інвестує капітал у розвиток виробництва, несе поточні збитки, розраховуючи на одержання високого прибутку в майбутньому, що забезпечить зростання вартості її акцій. З іншого боку, фірма може утримуватися від інвестицій щодо відновлення основного капіталу заради одержання високих поточних прибутків, що згодом відіб'ється на конкурентноздатності її продукції і привзеде до зниження рентабельності виробництва, а потім падінню курсової вартості її акцій і, отже, до погіршення стану на фінансовому ринку.

У довгостроковому фінансовому управлінні, орієнтованому на ті ж кінцеві цілі, насамперед, враховуються фактори ризику і невизначеності, зокрема, при визначенні передбачуваної ціни акцій як показника віддачі на вкладений капітал.

Завданням фінансового менеджменту є визначення пріоритетів і пошук компромісів для оптимального сполучення інтересів різних господарських підрозділів у прийнятті інвестиційних проектів і виборі джерел їхнього фінансування.