Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

- майно державних підприємств, які не підлягають приватизації;

- майно державних підприємств, на відчуження якого покладено мораторій;

- цінні папери, якщо фінансовий стан емітента відноситься до класів Д;

- майно, яке перебуває в спорі, існують вимоги інших осіб, порушена справа про банкрутство або оголошені банкрутами, продукція заводів, які ще не збудовані;

- інше майно, яке фізично не існує на час розгляду кредитного проекту і викликає сумніви щодо його появи в майбутньому.

У випадках, коли в забезпечення пропонується застава різних класів, то загальний клас застави визначається по більш вагомій заставі.

Висновки щодо оцінки застави мають забезпечити вичерпну інформацію стосовно прийнятності, характерних ознак, ринкової та заставної вартості предмету застави.

У висновках висвітлюється інформація щодо фінансового стану позичальника в контексті порівняння потенційного та фактичного розміру застави за видами (основні засоби, товарно-матеріалі запаси тощо). При цьому узагальнюються дані щодо майна та майнових прав позичальника, оформлених в заставу за діючими кредитами, та обґрунтовується можливість оформлення в заставу іншого майна.

Опис предмету застави має бути здійснений згідно Стандартів. Стандарт визначає мінімально необхідну інформацію щодо застави. При обґрунтовані заставної вартості предмету застави, яка суттєво відрізняється від ринкової вартості аналогічних об’єктів, слід надавати додаткову інформацію, що підтверджує ці висновки.

При надані в заставу товарів в обороті аналізуються середньомісячні залишки з урахуванням максимальних та мінімальних залишків товарів на балансі заставодавця та динаміка сальдо товарів в обороті, яке розраховується за формулою: Товари та запаси + Дебіторська заборгованість за товари – Кредиторська заборгованість за товари. На дату видачі кредиту сальдо товарів в обороті має перевищувати суму кредиту.

При оформлені в заставу різноманітних груп майна, інформація має надаватися по кожній з груп, а також узагальнюватись с точки зору спільного використання цього майна.

У разі суттєвої різниці між ринковою (експертною) оцінкою та заставною вартістю предмету застави у висновку наводяться чинники цієї розбіжності.Прийнятність предметів застави визначається по рівню їх пріоритетності. Приоритетними видами застави є: грошові кошти, гарантії першокласних інвестиційних банків, державні цінні папери, іпотека, основні засоби. Товари в обігу, майнові права, як правило, приймаються в заставу як додаткове забезпечення, при цьому загальна заставна вартість забезпечення класів “А” і “В” має перевищувати суму кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, нарахованих за один рік В якості виключення можливо розглядати заставу товарів в обороті при кредитуванні торгових компаній з урахуванням вимог застави товарів в обороті, визначених у методичних рекомендаціях.

Якщо в заставу надається майно змішаного виду, то доцільно при аналізі прийнятності загальної структури застави враховувати галузь економіки, в якій працює позичальник / заставодавець, його форму власності, строк кредитування, фінансовий стан позичальника чи заставодавця, тощо.

Наступна застава майна, яке вже перебуває в заставі може прийматися в забезпечення виконання зобов‘язань за кредитними угодами ВАТ “Укрексімбанк”, якщо заставодержателем за попередніми заставами є виключно ВАТ “Укрексімбанк” та застави достатньо для покриття всіх діючих та нових зобов‘язань. Наступна застава майна, що перебуває в забезпеченні зобов‘язань за кредитами в інших банках ризикована та недоцільна, крім випадків, коли зобов‘язання за кредитами в інших банках достроково погашаються внаслідок переходу позичальника на обслуговування до ВАТ “Укрексімбанк”. В цьому випадку достатність забезпечення розраховується на загальних умовах без врахування заборгованості за кредитами в інших банках.