Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків
2) Уявляється, що в умовах інфляції курс буде зростати, тому формулювання в проекті договору "Заставодержатель по домовленості сторін не має права продати заставлену валюту нижче курсу на дату . . " всього лише декларація. Заставодержатель, зв'язавши себе договором, у випадку зміни фінансово-економічної ситуації може опинитись у невигідному становищі. Однак валютна застава і тут його врятує, так як можна залишити у себе валюту і чекати на сприятливу кон'юнктуру.
3) В тому випадку, якщо валюта залишається на рахунку в іншому банку, заставодавець повинен довести до відома про заставу валюти свій банк, вручивши йому примірник договору про заставу і надавши заставодержателю зобов'язання про те, що всі операції з валютою надалі будуть проводитись у відповідності з цим договором.
Незайвим буде згадати, що у пошуках клієнтури банки все частіше звертають увагу на фізичних осіб, тому всі рекомендації, викладені вище, прийнятні і у випадку видачі споживчого кредиту, на даному етапі цей вид застави найбільш перспективний і менш ризиковий.
4) Поступово починає відроджуватись застава нерухомості (іпотека). Об'єктом іпотеки можуть бути будівлі, споруди, устаткування, підприємства тощо. Що ж стосується роботи банків та інших комерційних структур з нерухомістю, то, враховуючи проблематичність визначення ринкової ціни предметів нерухомого майна, найбільш розповсюдженою є модель – видача кредитів строком до 1 року під високі проценти під заставу нерухомості, в основному квартир.
Цілком зрозуміло, що кредит не більш, ніж на рік – це не іпотечний кредит. Якщо до того ж прийняти до уваги виключно високі ставки по кредиту, то напрошується наступний висновок: йдеться про спосіб дешево придбати нерухомість позичальника.
Етапи реалізації заставного права
Щоб застава могла стати реальною гарантією повернення кредиту, необхідне дотримання ряду економічних і юридичних вимог.
До економічних вимог відносяться: правильний вибір об'єкту застави, оцінка його вартості, визначення виду застави, організація в необхідних випадках контролю за збереженням предметів застави.
Юридичні вимоги наступні: чітке визначення прав і обов'язків заставодавця і заставодержателя, правильне оформлення заставних документів у відповідності із видом застави, порядок реєстрації і зберігання заставних документів. Тим самим вибудовується декілька важливих етапів реалізації заставного права.
1. Вибір об'єкту застави – перший і найбільш відповідальний етап.
Головною вимогою до вибору різного виду майна в якості застави є рівень його ліквідності. Найбільш ліквідним об'єктом, який має найвищий рейтинг якості, є, звичайно, грошові кошти (готівка і залишки коштів на термінових депозитах, ощадних вкладах, валютних рахунках). Разом з тим і у випадку з ними вимагається дотримання певних умов. Так, щоб залишки коштів на рахунках можна було прийняти в якості застави, необхідно, щоб ці рахунки були відкриті в тому ж банку, який видає позику. У випадку, коли банк надає гривневий кредит, використовуючи в якості застави кошти на валютному рахунку позичальника, він повинен передбачити можливість при необхідності заблокувати вказаний рахунок на суму, еквівалентну величині виданого кредиту.
При визначенні якості таких об'єктів застави, як товарно-матеріальні цінності (готова продукція, напівфабрикати, виробничі запаси), можна користуватись більш широким набором критеріїв. До них відносять: швидкість реалізації, відносна стабільність ціни, легкість оцінки, тривалість зберігання, ступінь матеріального зносу, можливість страхування. Крім того, для даних цінностей як об'єктів застави важливо визначити режими зберігання і використання.При банках доцільно створити спеціалізовані підрозділи по контролю за заставою. В обов'язки цього підрозділу повинна входити економічна і юридична оцінка даного майна, а також, у випадку необхідності, його реалізація. Ця служба розробляє заставну документацію, дає висновок на кредитний комітет по даному виду застави, підготовляє проект заставного договору з урахуванням специфіки пропонованого об'єкта. Ця ж структура займається прийняттям в заклад на власні складські площі, забезпечує виділення охорони і стежить за дотриманням належних умов зберігання і фактичною наявністю заставленого майна.
2. Оцінка вартості застави – важливий і дуже непростий етап, який слідує безпосередньо за визначенням достатньої (тобто необхідної з точки зору банку – кредитора) вартості застави.