Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

• на підставі виконавчого напису нотаріуса;

• в безакцептному порядку.

Взагалі, слід мати на увазі, що практика видачі і прийому гарантій вимагає високої юридичної грамотності, знання багатьох нюансів.

Крім вищезазначених розбіжностей між поручительством і гарантією слід також відзначити ті, які проявляються в об'ємі прав поручителя і гаранта у випадку погашення ними боргу боржника. Поручитель, що виконав зобов'язання, по закону має право вимагати від боржника в порядку регресу відшкодування сум, які сплачені ним кредитору, і відшкодування збитків, пов'язаних з виконанням зобов'язання боржника (проценти та упущену вигоду). Це право поручителя може бути обмеженим угодою боржника та поручителя про видачу поручительства. У відносинах по гарантії, навпаки, гарант має право пред'явити регресивні вимоги тільки у випадках, коли це передбачено угодою про видачу гарантії. Якщо такої вказівки немає, гарант втрачає право на відшкодування виплачених сум і збитків.

Задаток.

Задаток як спосіб забезпечення зобов'язання дуже популярний в підприємницькій діяльності за участю фізичних осіб. Задатком визнається грошова сума, що видається однією із сторін, які домовились, в рахунок належних з неї по договору платежів іншій стороні. Задаток – це доказ укладання договору та забезпечення його виконання.

Задаток виконує одночасно декілька функцій: платіжну, так як він видається в рахунок належних з боку платежів; доказову, так як підтверджує укладання основного договору; забезпечувальну. Причому задаток служить засобом забезпечення зобов'язання не тільки стороною, яка його приймає. При порушенні договору сторона, яка отримала задаток, повинна сплатити іншій стороні подвійну суму задатку, а у випадку порушення договору стороною, що дала задаток, він залишається у сторони, що його отримала. Більш того, винна в невиконанні договору сторона зобов'язана відшкодувати іншій стороні збитки з зарахуванням суми задатку, якщо в договорі не обумовлені інші умови.

Угода про задаток незалежно від суми повинна бути здійснена в письмовій формі. При неможливості довести угоду про задаток виплачену суму слід вважати авансом. А аванс відрізняється від задатку тим, що він просто підлягає поверненню його стороною, яка його отримала, при невиконанні зобов'язання.

При припиненні зобов'язання до початку його виконання за угодою сторін або внаслідок неможливості виконання, за яку жодна сторона не відповідає, задаток повинен бути поверненим.

Страхування ризику неповернення кредиту

Економічна суть страхування кредитів.

У взаємному зв'язку між кредитором і його боржником предмет їх спільного інтересу – кредит – породжує різні правово-економічні ситуації: для боржника – зобов'язання повернути позичену суму; а для кредитора – право вимагати її отримання у попередньо узгодженому обсязі і терміні. Невиконання цих домовленостей загрожує кредитору фінансовими збитками, котрі і можуть бути об'єктом страхування з метою захисту майнових інтересів кредитора. Таким чином, основний ризик кредитної операції матеріально проявляється в неповерненні, несплаті боргу, а юридично – в невиконанні зобов'язань.Необхідною умовою виникнення відповідальності є факт настання страхового випадку і поява в результаті нього ризику неплатоспроможності. В сучасній страховій практиці страховий випадок визначається як стан виникнення відповідальності по збитках від кредитних операцій – неплатоспроможності боржника, стверджена в різних параметральних режимах:

А) коли є явний факт банкрутства або судовий процес по визначенню банкрутства не може бути відхиленим;

Б) коли може бути відкритий судовий позов з метою відвернення банкрутства;

В) коли є взаємна домовленість кредиторів про поділ майна, належності боржника, але без судового втручання;