Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

Іпотека реєструється в Книзі запису застави за місцем знаходження підприємства або іншого об'єкту. Перехід права власності або повного господарського відання на предмет іпотеки від заставодавця до іншої особи підлягає реєстрації в тій же Книзі запису застави, в якій зареєстрована іпотека.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, визначеному на момент фактичного задоволення (включаючи проценти, збитки, спричинені простроченням виконання, неустойку, а також витрати по утриманню заставленого майна і витрати судові, пов'язані із здійсненням забезпеченої заставою вимоги). Право звернення стягнення на предмет застави кредитор-заставодержатель здобуває, якщо в момент настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Підставою для звернення стягнення на заставлене майно є рішення суду, арбітражу або Третейського суду. Заставодержатель (кредитор) повинен довести, що зобов'язання не виконано або виконано неналежним чином. У тому випадку, якщо рішення суду прийнято на користь банку (заставодержателя), йому видається виконавчий документ, на підставі якого заставлене майно реалізується, і із виручки задовольняються вимоги кредитора. Якщо сума, яка виручена від реалізації заставленого майна, перевищує суму вимог кредитора, то різниця повертається заставодавцю, а якщо вирученої від продажу предмету застави суми недостатньо для повного задоволення вимог кредитора, то він має право отримати суму, якої не вистачає, від іншого майна боржника, на яке може бути звернене стягнення.

Договором про заставу заставодержателю може бути надано право самостійно, без судового рішення реалізувати передане йому в заставу майно при простроченні виконання зобов'язання. В цих випадках в договорі заздалегідь визначається мінімальна продажна ціна або встановлюється порядок оцінки чи реалізації цього майна при дотриманні інтересів обох сторін.Законодавчі органи залишають за собою право визначати окремі випадки, при яких стягнення може відбуватися на користь кредитора у безспірному порядку на підставі виконавчого надпису нотаріуса. Разом з тим існує правило, що до тих пір, поки предмет застави не реалізовано, заставодавець має право запобігти його продажу, виконавши зобов'язання по основному договору.

Право застави припиняється:

• з припиненням забезпеченого заставою зобов'язання;

• у випадку втрати заставленого майна;

• у випадку придбання заставодержателем права власності на заставлене майно;

• у випадку закінчення права, яке складає предмет позики.

Виконання основного обов'язку має бути підтверджено відповідними документами (розпискою кредитора про отримання боргу, актом приймання-передачі предмету застави та інш.). У випадку часткового виконання зобов'язання застава зберігає силу до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано в повному обсязі.

Нестандартні варіанти застави

Практика заставних операцій в Україні поки невелика. Проте встигли з'явитись такі їх варіанти, які можна вважати новими, нестандартними.

1. В якості предмета застави використовуються нові види цінних паперів.

Як відомо, раніше в нашій банківській системі мали певне розповсюдження позики під заставу векселів, включаючи перезаставу векселів в НБУ. Пізніше у заставу стали приймати і деякі види інших цінних паперів. В результаті клієнти банку (заставодавці) задовольняли свою тимчасову потребу в кредитних ресурсах і в той же час їм не доводилось продавати цінні папери, що знаходились у них. Їх можна було передавати на зберігання до банку, що гарантував їх збереження.

Банки беруть у заставу не будь-які цінні папери, а тільки такі, які належать відомим, солідним емітентам, мають офіційне котирування на фондових біржах, приймаються до обліку або як застава у Центральному Банку. До них відносяться: