Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

На стадії попереднього контролю банки аналізують становище підприємств на товарних ринках, забезпеченість господарськими договорами збуту продукції і фінансового стану клієнтів, включаючи платоспроможність. Особлива увага надається дотриманню платіжної дисципліни, для чого перевіряється відкриття рахунку прострочених позик за останній рік.

На стадії поточного контролю аналізується правильність заповнення пакету документів для відкриття кредиту. Найретельніше розглядається бухгалтерський баланс, за даними якого визначається коефіцієнт ліквідності даного підприємства.Потенційна ліквідність позики, що видається, встановлюється на основі техніко-економічного обґрунтування кредитної суми. За даними цього документу перевіряється реальність джерел погашення і строку кредиту, зазначеному в кредитному договорі.

На стадії подальшого контролю аналізується цільове використання позикового капіталу і виконання комплексу господарських заходів, від яких залежить ефективність кредитування. Даний контроль організується за допомогою цільових перевірок на місці, включаючи надходження, зберігання та видаток матеріальних цінностей на потреби виробництва і товарообігу. При цьому встановлюється виконання даним підприємством виробничих функцій, передбачених його статутом.

Контроль за поверненням кредитів здійснюють кредитний і бухгалтерський підрозділи комерційних банків. Для контролю використовуються кредитні договори і строкові зобов'язання клієнтів. В день настання строку платежу відповідна сума грошових коштів перераховується з розрахункового на позичковий рахунок, після чого останній закривається до надання нового кредиту.

При залишку грошових коштів у меншій сумі, ніж заборгованість, в погашення приймається частковий платіж. Сума цього платежу відображається в строковому зобов'язанні і кредитному договорі. Непогашена частина заборгованості перераховується на рахунок прострочених кредитів. При відсутності коштів на розрахунковому рахунку вся сума заборгованості переноситься на цей рахунок. По залишку грошових коштів на даному рахунку нараховується підвищений процент, який в безспірному порядку стягується з розрахункового рахунку клієнта. Право банка на стягнення даної суми передбачається в кредитному договорі.

Більшість банків зацікавлена в постійному контингенті клієнтів і замість відкриття рахунку прострочених позик продовжує строк дії кредиту до надходження грошових коштів позичальника або платежу гаранта. Подібний захід дозволяє ліквідувати напруженість в кредитно-розрахункових відносинах банків і клієнтів і продовжити надання позик.

Контроль за поверненням позик здійснюється за допомогою економічних заходів впливу, багато з яких дають необхідний ефект. До складу таких заходів входять: селекція клієнтів за ознаками ліквідності та платоспроможності, відмова в наданні позик; дострокове стягнення позикової заборгованості; примусове стягнення простроченого боргу; продаж заставленого майна; встановлення підвищених процентних ставок по прострочених кредитах і користування послугами факторингових фірм для стягнення безнадійних боргів. Застосування цих заходів носить вибірковий характер і вимагає вивчення ринкової кон'юнктури, становища підприємств на товарних ринках, особливостей витрачання і надходження грошевих коштів і ряду інших сторін підприємницької діяльності.

Слід мати на увазі, що більшість підприємств гостро відчувають брак професійно підготовлених кадрів менеджерів, здатних приймати правильні управлінські рішення і нести відповідальність за їх виконання. Крім того, у народному господарстві нашої країни існує хронічна криза платіжної дисципліни, яка характеризується закупоркою платежів по зобов'язаннях комерційної діяльності. В цих умовах комерційним банкам належить особлива роль в нормалізації платіжної дисципліни і забезпеченні своєчасності повернення клієнтами наданих позик.

Джерела погашення позик.

Повернення банківських позик означає своєчасне і повне погашення позичальниками наданих їм позик і відповідних сум процентів за користування позиковими коштами. Забезпечення повернення кредиту – це складна цілеспрямована діяльність банку, яка включає систему організаційних, економічних і правових заходів, що складають особливий механізм, який визначає способи видачі позик, джерела, строки і способи їх погашення, документацію, яка забезпечує повернення позик.

Джерела повернення позик розділяються на первинні і вторинні (додаткові). Первинним джерелом є дохід позичальника (для юридичних осіб – виручка в готівковій або безготівковій формі, для фізичних осіб – заробітна плата або інші надходження), вторинними (додатковими) вважаються виручка від реалізації заставленого майна, перерахування коштів гарантом або страховою організацією.