Форми забезпечення повернення кредиту як головний інструмент зменшення банківських ризиків

В Господарський суд (або суд) банк повинен надати всю необхідну документацію:

• позовну заяву;

• кредитний договір;

• договір застави (заставне зобов'язання).

Процедура звернення до суду та задоволення позовної заяви, включаючи її розгляд і процес реалізації заставленого майна, справа трудомістка і вимагає багато часу. Якщо сума, яка виручена від продажу заставленого майна, недостатня для погашення боргу перед банком, останній має право отримати суму, якої бракує, із іншого майна боржника, але вже на загальних підставах, не користуючись перевагами заставодержателя.

Реалізація заставленого майна.

У випадку неповернення кредиту та / або відсотків за користування ним або у випадку несплати пені за прострочення виконання зобов'язань по кредитному договору (в залежності від того, як це записано в договорі застави) виникає необхідність реалізувати предмет застави.

Реалізації предмету застави у відповідності до статті 20 Закону "Про заставу" повинно передувати звернення стягнення на заставлене майно.

Банк отримує право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо в момент настання строку погашення кредиту та / або відсотків, забезпечених заставою, позичальник не погашає їх, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням Господарського суду, якщо інше не передбачене Законом, а також у безспірному порядку на основі виконавчого напису нотаріусів (у тому випадку, коли договір застави було нотаріально посвідчено).

З метою прискорення звернення стягнення та наступної реалізації заставленого майна рекомендується використовувати такий порядок:

• банк звертається до позичальника з письмовою претензією, в якій вказується на факт непогашення заборгованості по кредиту та /або відсоткам (з зазначенням суми заборгованості), а також пропонується дати дозвіл на реалізацію предмету застави;

• позичальник надає позитивну відповідь на претензію банку; у відповіді надається дозвіл банку на реалізацію предмету застави у відповідності до умов договору застави та діючого законодавства (у зв'язку з неможливістю самостійно розрахуватися за наданий кредит та / або відсотки за користування ним).

Такий (або аналогічний) порядок звернення стягнення на заставлене майно повинен бути передбачений у договорі застави.Тільки при неотриманні від позичальника позитивної відповіді на претензію у встановлений Господарським процесуальним кодексом термін (30 днів з моменту отримання претензії позичальником з врахуванням часу поштового обігу), необхідно направити позовну заяву в Господарський суд. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення Господарського суду.

При заставі майнових прав реалізація предмету застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права (наприклад, права отримати кошти за поставлений позичальником його контрагенту товарно-матеріальні цінності чи надані послуги). Договір застави майнових прав необхідно реалізувати шляхом укладання між позичальником та банком договору уступки вимоги (при цьому банк у відповідності до ст. 199 Цивільного Кодексу повинен повідомити колишнього боржника позичальника про уступку вимоги).

Якщо у заставу по кредиту, виданому в національній валюті України, було взято майнові права по контракту між резидентом України (позичальник) та нерезидентом (контрагент позичальника), реалізація майнових прав провадиться у наступному порядку: