Іспит з курсу Теорія фінансів 2

До факторів, що визначають інтеграційні процеси в менеджменті, відносяться також його соціально-психолопчні і соціально-економічні компоненти:мікроклімат і корпоративна культура ; інфраструктура управлінського апарата

У практиці управління виробництвом, торгівлею, банківською справою певна дезірнтегрованність починається, коли добре налагоджений менеджмент зштовхується з новими проблемами, із необхідністю перегляду деяких сторін управління, необхідністю нововведень, підготування нових кадрів. Перераховані фактори пов'язані звичайно з умовами конкуренції, що змінились появою на ринку сильних суперників, що наздоганяють або переганяють колишнього лідера по продуктивності праці або по якості продукції. Майже усі ефективно працюючі фірми, корпорації можуть виявитися в такому положенні, якщо вчасно не будуть замічені ознаки спаду, що починається.

Якщо дезінтегрованйість починається і швидко розвивається, то це призвести до важких наслідків, навіть до припинення діяльності фірми. Дезінтегрованість, що розвивається в широких масштабах є руйнівним фактором і може охопити всю економіку держави, а також підірвати економіку не тільки однієї країни, але і країн, пов'язаних із нею партнерськими відношеннями.

44. Законі упр-ня. Закон спеціалізації управління.

Закони і закономірності управління економікою є об'єктивними економяними категоріями.Вони вивчають форми, структуру, процес управління.

У науці під законом розуміються відносини , що носять характер стійких обективних, істотних, неоохідних і повторюваних, за певних умов явищ.Закони відбивають сутність певної сукупності явищ.

Поняття «закон» і «закономірності» можна співвіднести як загальне і часткове. Закон відбиває більш загальне Поняття, закономірність - це прояв закону, його частина, його сторона.

Економічні закони і закономірності є об'єктивними категоріями,тобто вони виявляються незалежно від людини, від його свідомості. Задачаменеджера зводиться до уміння правильно зрозуміти ці закони іпобудувати свою діяльність відповідно до їхнього об'єктивного прояву.

Розглянемо загальні закони управління, Закономірності управління, а також специфічні закони, що відносяться до його окремих функцій.

До загальних законів управління відносяться такі: закон спеціалізації управління закон інтеграції управління;закон необхідної і достатньої централізації управління; закон демократизації управління; закон часу (економії часу).

Закони спеціалізації й інтеграції управління відбивають об'єктивний , процес поділу праці, що склалося і зараз складається в будь-якому більш-менш розвиненому суспільстві.

Закон спеціалізації управління. Сутність цього закону складається в тому, що управління на підприємстві, у фірмі, корпораціцяк правило, здійснюється значним числом робітників (управлінців, керівників). Види виконуваних ними робіт залежать, від таких чинників:

1)функцій управління (планування, організація, координація,м оти вація, контроль);

2)засобів праці (інформаційні і технічні засоби опрацювання інформації, дослідницькі і статистичні методи й ін.);

3)трудомісткості виконання функцій (підпорядковані й ін.);

4)різноманітних повноважень (рівні управління, права, обов'язки, відповідальність).Таким чином, у розвиненій системі управління виникає необхідність у поділі різноманітних функцій і повноважень окремих людей або колективів. Сучасний менеджмент включає управління політикою-компанії;загальними питаннями;виробництвом, закупівлями;навчанням;кадрами.

Поділ діяльності управлінського персоналу в залежності від названих тилів управління набуває характер спеціалізації, професіоналізму.