Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові

мовця, не існує в дійсності або що відповідне стверджувальне

речення заперечується мовцем як хибне. Найчастіше заперечним

висловлювання стає тоді, коли відповідне стверджувальне було

сказане раніше, або входить в загальну презумпцію мовців. За-

перечення – одна з властивих всім мовам вихідних, семантично

неподільних смислових категорій, які не підлягають визначенню

через більш прості семантичні елементи.

Як лінгвістична універсалія, заперечення проявляється

на всіх рівнях мови : морфологічному, лексичному, синтаксично-

му і семантичному. Дана робота присвячена дослідженню ти-

пів кореляції заперечення в сучасній англійській мові. Щоб вста-

новити найбільш типовіші випадки вживання заперечення в цій

мові потрібно провести ряд досліджень, а саме :

визначити місце заперечного слова в англійському реченні;

узагальнити засоби вираження заперечення ;

конкретизувати ті частини мови, які носять заперечний характер.

Джерелом практичного втілення досліджувального

явища послужили твори класичної англійської літератури :

Charles Dickens « David Copperfield» і Anne Brontё «The

Tenant of Wildfell Hall»

З синтаксичної точки зору англійське речення носить

аналітичний характер, тобто існує певний, встановлений порядок

слів у реченні. І негатор, який визначає заперечний зміст цілого

речення, або окремого його члена змушений підпорядковуватисьзагальним правилам побудови речень. В залежності від того,

який член речення заперечується, явище негації може бути ви-