Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові

Йому немає необхідності приходити.

Це дієслово в такому значенні, тобто з інфінітивом, зустрічаєть-

ся тільки в заперечних і питальних реченнях, а в стверджу-

вальних є неможливим.

Граматичне тлумачення цих випадків цілком залежить

від того, як розуміти структуру групи присудка в реченнях з

модальними дієсловами. Якщо вважати інфінітив в таких випад-

ках додатком, то ці випадки потрібно буде аналізувати за типом

розглянутих раніше речень з частковим запереченням. Якщо ж

розглядати сполучення модального дієслова з інфінітивом, як

складний присудок, то ці випадки складають повністю особливу

категорію : питання стоятиме про те, до якої частини складного

присудка належить заперечна частка. Крім того, в зв’язку з

дієсловом must виникає тяжке семантичне питання про те, як

розуміти сполучення поняття повинності з запереченням : чи

обов’язково таке сполучення означає звільнення від обов’язко-

вості, чи воно може означати також обов’язковість не робити

щось ; тобто, потрібно буде аналізувати відносини між запере-

ченням обов’язковості і заперечної обов’язковості. Але це питан-

ня вже виходить за рамки граматичного аналізу.

До цього часу ми розглядали заперечення тільки при

дієсловному присудкові. Тепер необхідно розглянути ще запере-

чення при іменному присудкові. Тут розрізняються два випадки :

1). Присудок з зв’язкою be, яка утворює заперечну форму без

дієслова do.