Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові

В англійській мові заперечення інколи зустрічається в

структурі головного речення , хоча типовим вважається його вжи-

вання в підрядному реченні :

I don’ t think I was much astonished [ 8, c. 379 ]

Вищевказані складнопідрядні речення в англійській мові вживаю-

ться доволі часто. В цьому випадку головні речення в переваж-

ній більшості починаються з I don’ t think, I don’ t suppose, I

don’ t know, I don’ t believe і ін. Такий тип головного речення

виражає сумнів і невпевненість у фактах, про які говориться у

підрядному реченні.

В українській мові також спостерігається переміщення

заперечення підрядного речення в головне :

Я не думаю, щоб він забув мене., тобто

Я думаю, що він не забув мене.

В першому випадку виражається сумнів щодо дії, вираженої

ствердженням, а в другому - впевненість в дії, вираженої запе-

реченням.

Щодо часткового заперечення, то воно є заперечен-

ням будь - якого члена речення, де присудок вживається в

стверджувальній формі. Серед визначень про часткове запере-

чення найбільш цінним є визначення А. М. Пєшковського :

« ... речення з позитивним присудком, але із заперечною часткою

при іншому членові можна назвати частково - заперечним. »[14,с.6 ]

Для того, щоб все речення в цілому набуло запереч-

ного характеру, зовсім не обов’язково, щоб заперечення було