Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові

поміжного дієслова єдиних двох неаналітичних форм дієслова

Present і Past Indefinite і вживається у всіх типах речень.

Проте пізніше воно зберігається в розповідних реченнях тіль-

ки при наявності заперечення при дієслові - присудку. Закріплен-

ня заперечної аналітичної форми дієслова для Present і Past

Indefinite пов’язане, з одного боку, з вирівнюванням заперечних

дієслівних форм за аналітичним типом, а з іншого – з тенденцією

до чіткого оформлення предикативного зв’язку. Ці форми повністю

закріплюються в мові до кінця XVII ст.

З другої половини XVII ст. з’являються стягнені форми

don’ t , haven’ t , won’ t :

Your divisions don’ t come within the reach of the law for

a divorce.

На початку середньоанглійського періоду полінегатив-не оформлення речень стає майже єдиним способом побудови

заперечних речень. Воно переважає і в поетичних, і в прозаїч-

них пам’ятках :

ne sжh ich nauere жr swulche cnihtes

я ніколи раніше не бачив таких рицарів.

No childe ne schulde beon of hire istreoned.

Ні одна дитина не повинна народитись від неї.

Розширюється група заперечних займенників і прис-

лівників, яка виступає в якості заперечного узагальнюючого чле-

на речення. В середньоанглійській зареєстровані наступні спосо-

би передачі заперечного узагальнюючого члена : non ( no ) nжniz,

nothing, no wight, no man, no oon, non other, no(n) such, no