Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові

ні вночі розбивати нещасні тіла.

Полінегативність давньоанглійського речення створювалась шляхом

додавання заперечної частки ne і заперечного займенника, запе-

речного прислівника або заперечного сполучника :

Fōr ne wжren nжfre nān martyrs swā

pīned alse hī wжron.

Раніше ніколи не було мучеників таких вимучених, як вони.

Поряд з полінегативною побудовою зустрічались (частіше в про-заїчних, чим в поетичних пам’ятках ) речення з одним заперече-

нням ( заперечною часткою ne, з заперечним займенником

або заперечним прислівником ) :

Nжs южs wyrmes южr onsяn жnig

Не було видно там ніякого дракона.

He nжfre māre sculde cumen ūt.

Він ніколи більше не повинен вийти звідти.

Деякі зміни відбулись у способі вираження дієслівного заперече-

ння в середньо - і ранньоанглійській. Основним засобом переда-

чі заперечення була заперечна частка ne, яка стояла перед дієс-

ловом, займенником або прислівником. Виступаючи перед дієс-

ловами beon ( wesan ) - бути, habban - мати, willan - хотіти,

witan - знати, вона легко приєднувалась до них :

ne + is > nis ne + haddle > nadde

ne + wжs > nжs ne + haр > naр

ne + wжron > nжron

ne + wille > nile

ne + wolde > nolde