Кореляція типів заперечення в сучасній англійській мові

Laughter is not at all a bad beginning for a friendship.

Тлумачення речень із загальним запереченням в сучас-

ній англійській мові пов’язане з однією суттєвою проблемою. Як

зрозуміти своєрідну особливість англійської мови, яка полягає в

тому, що для утворення заперечної форми від більшості дієслів

в теперішньому і простому минулому часі вживається спеціаль-

не допоміжне дієслово do ?. Ця особливість, з одного боку, по-

в’язана з аналітичною будовою в цілому і з законами порядку

слів; але семантична сторона справи цим ще не пояснюється.

Академік А. А. Шахматов вважав, що в англійській

мові заперечення носить модальний характер [ 2, c. 289 ]

Внутрішній зміст вживання особливого допоміжного дієслова для

утворення заперечної форми він вбачав в тому, що заперечення

забарвлене тут суб’єктивністю. Наприклад, якщо мовець заявляє :

he does not smoke, він не просто констатує факт, що той не ку-

рить, а спростовує чиюсь думку про те, що той курить. Іншими

словами, можна сказати, що мовець не констатує відсутність фак-

ту, а заперечує його наявність. Таким чином, можна було б го-

ворити про те, що в англійському дієслові існує особливий за-

перечний спосіб, і функція допоміжного дієслова do полягає са-ме в тому, що він служить для утворення форм цього способу.

Проте для інших часів таких особливих форм не має.

Наприклад, майбутній або перфект в заперечній формі

відрізняються від стверджувальної тільки тим, що при присудкові

стоїть заперечна частка not. Таким чином, якщо навіть визнати,

що do є засобом утворення особливого заперечного способу,