ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918)

211

полишив перед утечею: безземелля, злидні, несправедливість, зну¬щання.

«От тобі й воля! — міг тільки сказати. — От тобі й вернувся до господи! І нащо було вертатись у цей проклятий край! Будь він тричі проклят од Бога і од людей! [...] І до кінця свого життя Джеря йшов проти панів та жидів: так вони багато нашкодили йому і скривдили його, занапастивши його вік» [1, 211, 212].

Джеря — соціальна особистість. Він піднявся до розуміння меха¬нізму суспільних стосунків між паном і кріпаком, між посесором-цукрозаводчиком і найманими робітниками. Життєва мета має свою позитивну основу — волелюбність, безупинний пошук правди. Прав-дошукання стає його внутрішнім єством і потребою. Це й зумовлює його позицію в тих чи інших ситуаціях, його реакцію на протиріччя суспільного життя і нерівності у ньому. В боротьбі з устоями анти-гуманного суспільства Микола набуває справжньої величі.

Внутрішня діалектика Джериних прагнень несе у собі потребу жити по-іншому, перебудувати людське життя. Ця мета набуває такої всезагальності, що Нечуй-Левицький вважає* її загальнонаціо¬нальною характерною рисою українського народу.

Повість закінчується живописною картиною: Микола сидить на пасіці в оточенні своїх онуків і розповідає їм як казку-пісню прожите ним життя: про далекий край, про Чорне море, про лиман. «Вже сонце зайшло, вже ніби дрімота розлилась над густими садками, над густим лісом, а дід усе розказував, а діти все слухали, а бджоли гули, неначе гула гучними струнами кобза, приграваючи до чудової казки-пісні пасічника Миколи Джері» [1, 314].Життя продовжується, гуде, грає; онуки слухають розповідь слав¬ного і непокірного свого діда. Вони принесуть очікувані зміни суспіль¬ному ладу, що започаткував їх дід. Микола — типовий герой свого часу, «наочне спростування невірної теорії про те, ніби література критичного реалізму неспроможна була створити образ позитивного героя. Високе почуття людської гідності, непримиренність до всякого насильства, глибока моральна чистота, здорове, вільне від забобо¬нів сприймання життя — все це якості, які й ми високо цінуємо в людській особистості і які забезпечили повісті любов читачів багатьох поколінь»1. Саме через образ Миколи Джері «реалізуються вищі мож¬ливості епохи, через нього входять у світ творчі імпульси прогресу. Навіть якості характеру Джері безпосередньо історичні: кріпосний лад, він у той же час людина вільного духу»2, усе велике й чесне в ньому — від ідеалів народу і визвольної боротьби.

Якщо розглядати Миколу Джерю в контексті західноєвропейської літератури, то в ньому органічно поєднуються Дон Кіхот та Гамлет.

— к.,

1Білецький О. Іван Семенович Левицький (Нечуй) // Зібр. праць: У 5 т. 1965. — Т. 2. — С. 113—114. гТам само.

212

Микола — новітній Дон Кіхот за своїми особистісними, волелюбними прагненнями, дієвим началом, людина, котра активно втручається у життя, не терпить несправедливості, кривди, готова сама боротися з суспільним злом.

З Гамлетом його зближує стихійне бунтарство, неспроможність перетворити благородні прагнення свого протестуючого козацького духу в практично корисну дію й усвідомлення свого безсилля. Втеча Миколи від свого пана-кріпосника — це його практичне безсилля і водночас бунт проти несправедливості суспільного устрою. Проте ця втеча історично необхідна; в умовах свого часу — форма протесту звільненої свідомості людини проти деспотизму і рабства.

Очима народу дивиться письменник на зображувану дійсність, розумом народу сприймає суспільно-політичні події, даруючи нам рідкісний зразок єдності ідеологічного, сюжетного, композиційного, стилістичномовного компонентів літературних творів. Він уміє бачити і художньо відображати такі моменти соціальної динаміки, які при¬йшли до нього в процесі художньої творчості, були осягнені через художній образ, а не в результаті абстрактних міркувань чи опрацьо¬ваних філософсько-соціологічних джерел. Він опоетизував духовну красу й активну вдачу трудящої людини, уславив сповнене самозре¬чення кохання, висловив віру в справедливий соціальний лад, збага¬тивши світову літературу незвичайним образом правдошукача.