Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)

Розділ 7. Німеччина 185

голосування. Наглядові правління приймають рішення щодо інвес¬тицій та інших довготермінових планів своїх компаній. Членство в наглядовій раді надає працівникам фірми право голосу у справах кадрової політики, але не в оперативних питаннях, що належать до сфери повноважень адміністрації.Ради працівників функціонують на рівні підприємств; вони іс¬нують у більшості німецьких фірм і опікуються всіма аспектами умов праці. Рішення щодо відставки будь-якого працівника не може бути прийняте без повідомлення про це ради працівників, а вона може втрутитись у цю справу, вчинивши позов до трудового суду щодо відміни відставки. Рада працівників має справу з усіма іншими проблемами, що безпосередньо зачіпають інтереси пра¬цівників, як от рішення щодо закриття підприємства чи випуск нової продукції. Вона не може блокувати рішення працедавців щодо великих інвестицій чи перешкодити великомасштабному пе¬реведенню капіталів; її діяльність обмежена головно покращенням загальних умов праці. У деяких відношеннях ради працівників важливіші за наглядові правління,—скажімо, вони можуть залу¬чити працівників до більшої участі в розв'язанні завдань першо¬рядного значення.

Професійна, освіта

Освітня система—це одне з головних надбань Німеччини, і саме завдяки цій системі тут виховано кваліфіковану робочу силу, здатну опанувати нові промислові технології. В цьому розумінні Німеччину можна протиставити Сполученим Штатам Америки, де рівень відсіву із середньої школи у вісім разів вищий, ніж у Німеччині, а на міжнародних перевірках досягнень школярів з математики та природничих наук старшокласники зі США по¬сідають мало не останні місця. Це означає, що чимало робітників СЩА не здатні конкурувати за робочі місця, що потребують спеціальних навичок. А для німецької робочої сили, і на цьому слід наголосити, щороку організовують професійне навчання з майже 400 спеціальностей. Навчання, часто для попередньо відібраних працівників, звичайно може тривати два чи три роки. Існують також численні короткі або повторні курси, цілком доступні для робітників.

Щороку близько половини німецьких підлітків віком від 15 до 19 років проходять професійне навчання з майже 400 фахових спеціальностей, серед яких ремісництво, теслярство, ремонт авто¬мобілів, електроніка, торгівля, робота в офісі чи банку, допоміжне медичне обслуговування. Професійне навчання в Німеччині орга-

186

Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ

нізовують власті земель20, профспілки та ділові фірми у співпраці з німецькою системою шкільної освіти. Як правило, навчання до¬ручається якій-небудь компанії, що проводить його двічі або тричі на тиждень. Решту тижня навчання проходить у державному про¬фесійно-технічному училищі21. На програми професійного навчан¬ня промисловість витрачає приблизно 35 млрд. ОМ (22 млрд. дола¬рів) щороку, але кінцевим наслідком є те, що робоча сила має добрі навички, а безробіття серед підлітків не становить значної проблеми. Німеччина володіє найбільшою часткою світової торгів¬лі товарами з високим вмістом професійної праці.

Соціальне забезпечення та інші соціальні заходи

Програми соціального забезпечення беруть свій початок з опо¬зиції Бісмарка до соціалізму та його антипатії до професійних спілок, що спонукали його ініціювати 1883 р. закон про страху¬вання здоров'я. Від 1911 р., коли законом про об'єднану систему страхування всі німецькі системи страхування набули єдиного ста¬тусу, німецькі робітники отримали забезпечення на випадок хво¬роби та інвалідності. Допомога по безробіттю, започаткована у Великій Британії 1911 р., в Німеччині була запроваджена 1927 р. Воєнні й пов'язані з війною пенсії та грошові допомоги є важ¬ливою складовою німецької системи пенсійного соціального за¬безпечення. Сюди ж долучаються різні заходи щодо створення й утримання таборів для прийняття та переміщення біженців . Поза тим, осібно від системи соціального забезпечення існують допо¬моги родинам, або, як узвичаєно говорити, допомоги на дітей (кіндергельд), що фінансуються із загальних урядових доходів.

Переважна частина видатків на соціальне забезпечення містить¬ся в соціальному бюджеті (зоціальбюджет), що управляється неза¬лежно від федерального бюджету, але контролюється федераль¬ним урядом. Більша частина німецької системи соціального забез¬печення фінансується за рахунок податків на заробітну платню, що збираються і з наймачів, і з найманих, інших внесків та загальних доходів федерального бюджету. Доходів із податків на заробітки надто мало для покриття всіх видатків цієї системи, тому