Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)
Зниження конкурентоздатності США у світі стало предметом широкого обговорення. Серед причин, що пояснювали це зниження, називалися такі: неадекватна шкільна освіта, низька норма заощаджень, замалі інвестиції в наукові дослідження й розробки; стверджувалося навіть, що японці ведуть нечесну гру. А ще лунають звинувачення в тому, що система охорони здоров'я в США погіршується, міста небезпечні, інфраструктура руйнується, робочі місця експортуються за кордон, і подібне голосіння триває. Згідно з дослідженням під назвою "Конкуруючі економіки:
Америка, Європа і Тихоокеанська смуга", опублікованим Управ-
5 Оопаїсі Ь.ВагіїеІІ апй Затеч В.ІлШе, Атепса: \У1іаі \Уепі ЇУгопд? (Капзаз Сіїу:
Апагездга апсі МсМееІ, 1992).
Розділ 5. Сполучені Штати Америки 123
лінням оцінки технологій, рівень міжнародної конкурентоспро¬можності Сполучених Штатів знизився на два пункти . По-перше, обсяг експорту їхньої промислової продукції знизився, а імпор¬ту—зріс. По-друге, вони зазнали зниження життєвого рівня вна¬слідок зменшення реальних заробітних плат промислових робіт¬ників, що почалося з 1970-х рр.
Сполучені Штати як країна-боржник
Сполучені Штати—провідна країна-боржник у світі, і цю пози¬цію вони займали востаннє від XIX століття до 1914 р. Іноземне інвестування в Сполучених Штатах, що здійснюється у формі прямих та портфельних інвестицій7, 1991 р. складало суму при¬близно 2.5 трлн. доларів, або на 10.6% більше, ніж 1990 р., тоді як прямі й портфельні інвестиції СПІД за кордоном оцінювалися майже в 2.1 трлн. доларів—на 6.6% більше, ніж 1990 р.8. Залишок близько 400 млрд. доларів становить борг, що відображає різницю між тим, скільки іноземці винні Сполученим Штатам, і тим, скіль¬ки американці винні за кордон. Сполучені Штати були провідною світовою державою-кредитором до середини 1980-х рр., коли вони поступилися цим місцем Японії. Оскільки дефіцит їхнього торго¬вельного балансу зростав, за кордон переміщалися щораз більші суми доларів для оплати таких товарів, як автомобілі та телевізійні приймачі закордонного виробництва. Чимало з цих доларів повер¬нулися до Сполучених Штатів у формі іноземних інвестицій у не¬рухоме майно, акції та облігації, будівництво заводів і придбання компаній США.
Зовнішній борг не обов'язково шкодить національним інте¬ресам якоїсь країни. Коли США були країною-боржником напере¬додні першої світової війни, іноземний капітал допомагав забезпе¬чувати інвестиції, потрібні для будівництва американських заліз¬ниць, сталеливарних заводів, м'ясоконсервних комбінатів та інших підприємств. Ці підприємства, у свою чергу, створювали матері¬альні блага, забезпечували зайнятість і перетворювали Сполучені Штати на індустріальну державу. Однак упродовж 1980-х рр. США
с Сопдгезя о{ ІЬе ипііесі Зіаіез, ОЮсе ої ТесЬпоІоду Азяезїтепі, Сотреііпд Есопо-тіея: Атепса, Еиторе, апсі іЬє РасіПс Кіт (\Уа5ІипдІоп, О.С.: и.З.СоуететепІ Ртгііпд ОІЇісе, 1992).
Прямі інвестиції складаються з інвестицій у компанії, підприємства й нерухоме майно. Портфельні інвестиції включають придбання державних цінних паперів та акцій і облігацій приватних компаній.
и.З.ОератппепІ ої Соттегсе, "Іпуезипепі Тгапзасиопз", Яигуеу о[ Сип-єні Вияіпеяа, -Іипе 1992, р.68.
124Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬбрали позики для фінансування потреб своєї оборони, що не мало тривкої економічної вартості. Прямі іноземні інвестиції у Сполу¬чених Штатах приносили додаткові робочі місця для робітників США, нові методи менеджменту, нові технології та залучення нового капіталу, що його інакше довелось би брати із заощаджень американців. Але можна було б довести, що зовнішній борг робить Сполучені Штати вразливими щодо акцій зовнішніх інвесторів і що відплив прибутків означає втрату їх для Сполучених Штатів. А ще зовнішній борг спричиняє погіршення платіжного балансу США. Із зовнішнім або закордонним боргом пов'язаний держав¬ний борг.
Державний борг. Колишній президент Рональд Рейган, імовір¬но, буде вважатися найбільш популярним і харизматичним прези¬дентом нинішнього століття, але щодо оцінки зробленого ним існують розбіжності. Ті, хто вважає його видатним президентом, відзначають економічний розквіт 1980-х рр. і покращення полі¬тичних відносин із Радянським Союзом. Його критики вказують на величезне зростання зовнішнього боргу, надприбутки Волстрі-ту, антиіранський скандал і збільшення нерівності доходів і багат¬ства. Бюджетний дефіцит, що частково фінансувався через зов¬нішні позики, допомагав заохочувати розквіт, але федеральний борг, що 1980 р. був меншим трильйона доларів, у кінці 1992 р. перевищив 4 трлн. У таблиці 5.3 наведено федеральний бюджет¬ний дефіцит і федеральний борг за 1980-1992 рр.