Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)

Ідеї утопічних соціалістів грунтувались на теорії про те, що при¬рода передбачила все необхідне для щастя людства, а кожна осо¬ба від народження має природні права . Крім цього, була впев¬неність у тому, що людське життя в первісній державі було доско¬налим, проте з плином часу люди почали втручатись у природний порядок речей, якому суперечили людські звички і створювані інституції. Внаслідок цього люди в реальній державі були неща¬сливі, безправні і, зрозуміла річ, далекі від досконалості. Утопічні соціалісти, пояснивши причину людських труднощів, пропонували очевидні розв'язки проблеми соціального відродження. Якщо лю¬ди стали поганими внаслідок неприродних звичаїв та інституцій,

2 Ье\уіз Мшіиогсі. ТІїе Зіогіез оґ Шоріаз (Мезд Уогк: Вопі апсі ІлуегідЬІ, 1922), рр. 23-37.

3 КісЬагй Т. Пу, Ргепсії апсі Сегтап Зосіаііаіз іп Моїієгп Тітез (Ме\у Уогіс: Нагрег, 1883), рр. 37-51.

68 Частина 1. КІНЕЦЬ "ІЗМІВ"то слід розкрити природу первинної держави добра, а по тому реорганізувати суспільство так, щоб повністю були залучені при¬родні сили, без перешкод із боку звичаїв та інсгитуцій реального соціального оточення.

Проте французькі соціалісти-утопісти мали розбіжності щодо того, як слід реорганізувати суспільство. Одні наполягали на лікві¬дації приватної власності, вбачаючи в ній головну причину вирод¬ження людини, інші віддавали перевагу повній рівності доходів. Бабеф пропонував, щоб і виробництво, і розподіл відбувалися спільно, а діти виховувалися так, аби запобігти зростанню особис¬тих відмінностей. Сен-Симон, один із найвідоміших ранніх со¬ціалістів-утопістів Франції, повністю відкидав ідею рівності, до¬водячи натомість, що люди нерівні від природи і кожна спроба зробити їх рівними спричинить більшу несправедливість, аніж це є в дійсності. Однак відмінносгі мають визначатися не розміром успадкованого багатства, а талантом. Сен-Симон віддавав перева¬гу економічному механізмові, що дозволяє кожній особі працюва¬ти за її здатністю й отримувати заслужену винагороду. Шарль Фур'є опрацював план колективного життя в невеликих комунах, що зумовлять, як він сподівався, трансформацію суспільства. Ці комуни були названі фалангами, і кожна з них мала бути само¬достатньою. Найвища платня там призначається тим, хто виконує найнеобхіднішу роботу, визначену членами фаланги.

Соціалізм і промислова революція

Промислова революція мала свого часу революціонізувати еко¬номічне життя цілого західного світу. Існування нової техніки сприяло формуванню реального капіталу, що давало можливість значно розширити використання цієї техніки. Наявність ресурсів, потрібних для утворення капіталу, сприяла розробці нової техніки, що після своєї появи сама ставала реальним капіталом. Нова тех¬ніка дозволила довести валовий національний продукт до рівня, що уможливлював постачання споживчих товарів, достатнє для задоволення мінімальних життєвих потреб населення і постійної економії частини ресурсів. Приріст населення забезпечував робо¬чою силою для використання накопичених запасів реального капі¬талу з метою збільшення загального обсягу продукції суспільства.

Одначе промислова революція мала і свій темний бік. Умови праці на заводах були жахливі. Обладнання часто було небезпеч¬ним і спричиняло серйозні нещасні випадки. Середній заробіток промислових робітників був низьким, головно через швидке збіль-

Розділ 3. Неринкові механізми: соціалізм і комунізм 69

шення населення і, як наслідок, постійне значне поповнення робо¬чої сили. Ці робітники зосереджувались у промислових містах і конкурували між собою за робочі місця.

Міста, що росли і розширювались, щоб вмістити робітників, були негарні і неприємні на вигляд. Чимало їх складалось з нет¬рищ, де були будинки такої низької якості, що від часу побудови постійно перебували в аварійному стані. Чарлз Діккенс, пайвідомі-ший хронікер англійського суспільства дев'ятнадцятого століття, дав, можна сказати, графічне зображення ницості лондонських нетрищ у своїй книзі "Холодний дім". "Джо живе—це має означа¬ти, що Джо ще не помер —у папівзруйнованому поселенні, відомо¬му під подібною до нього назвою Том-ол-Елоун (Зовсім Самотній Том). Це була чорна брудпюща вулиця, яку оминали пристойні люди, з хисткими будинками, що, хоча й загрожували от-от зава¬литися, були захоплені у власність якимись нахабними волоцю¬гами і здавались ними під житло. Нині ці похилені приміщення заповнюються вночі хмарами нужі. На кожного нещасного меш¬канця накидаються мерзенні паразити, в цих розорених халабудах розмножилось безліч гидких створінь, що повзають туди й сюди через діри в стінах і підлогах, і затихають, скупчившись у незлі¬ченних кількостях, коли залітають краплі дощу, з'являються і зникають, приносять і переносять лихоманку, і кожен їхній слід несе велике зло" .