Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)

Ргее Ргезя, 1990, рр.384-421. Тигпег, СЬагіев. ^арап '8 Оупатіс ЕНісіепсу т іііе СІоЬаІ Есопоту.

УУеаІрогІ, СТ: \Уе8Іуіе\у Рге88,1991. УУооа, СЬгізїорЬег. ТІїе ВиЬЬІе Есопоту. Ьопаоп: 5іад-отск апа

Ласкзоп, 1992.

Розділ 7 НІМЕЧЧИНАКолишні Західна і Східна Німеччини після сорока років поділу возз'єдналися. Німеччина нині є світовою економічною наддержа¬вою, що за сукупним ВНП поступається лише Сполученим Шта¬там Америки і Японії. Це одна з провідних країн-експортерів сві¬ту1, і багато її підприємств є конкурентоспроможними на світо¬вому рівні. Проте вона не вільна від економічних і соціальних проблем. Вартість приєднання Східної Німеччини виявилася дале¬ко більшою від очікуваної, і до кінця століття, ймовірно, вона зросте до трильйона доларів. Це вже обтяжило бюджет і ринок капіталів Німеччини. Очевидною в Німеччині є й соціальна напру¬женість, бо до цієї країни в пошуках кращої роботи ринули тисячі східноєвропейців2. Між Німеччиною і Японією та Німеччиною і Сполученими Штатами Америки існують певні аналогії. Німеччина і Японія майже одночасно розпочали процес індустріалізації. Уря¬ди обох країн стали підоймою промислового розвитку, що відпо¬відає дійсності й сьогодні. Політична система Німеччини подібна до американської: вони обидві є федеральними республіками і мають три рівні управління—федеральний, штатний і місцевий;

обидві федеральні системи мають двопалатні законодавчі органи . На політичній структурі Німеччини позначається те, що свого часу вона була федерацією штатів. У Німеччині існує шістнадцять урядів штатів (земель), що з них п'ять раніше були частинами Східної Німеччини. Базовою одиницею німецької системи управ¬ління є гемайнде, або район. Існує також ляндкрайзе, що відпо¬відає американському округові.

Після другої світової війни та частина Німеччини, що пізніше стала Західною, щоб відродитися після спустошення, принесеного війною, довірилася політиці вільного ринку, а не державного регу¬лювання. Головна концепція, покладена в основу цієї політики, от-

' Вона була другою в 1991-1992 рр., поступаючись лише Сполученим Штатам Аме¬рики, а 1990 р. була першою.

2 Росіяни й українці в пошуках роботи вирушили до Польщі, натомість поляки— до Німеччини.

3 Законодавчими органами Німеччини є Бундестаг і Бундесрат. До Бундесрату, що е верхньою палатою, входять представники земель, проте він не вносить законо¬проектів.

174 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ

римала назву "зоціале марквіртшафт", тобто соціальна ринкова економіка, що її під час війни сформулювала група економістів з університету Фрайбурга. Вони були переконані, що політична сво¬бода і максимізація добробуту можуть бути забезпечені тільки через створення й підтримання вільноринкової конкуренції . Кон¬куренцію мав би запровадити уряд через відмову від практики обмеження бізнесу, утворення управління у справах монополій для обмеження могутності картелів та заохочення конкуренції за допомогою різних засобів економічної політики. Сьогодні соціаль¬на ринкова економіка стала означати поєднання ринкової еконо¬міки з ретельно опрацьованою і витратною системою соціального забезпечення.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ НІМЕЧЧИНИ

Упродовж проміжку часу від 1870 до 1914 р. Німеччина перетво¬рилась із переважно аграрного на головним чином промислове су¬спільство. Такий розвиток можна вважати наслідком у першу чер¬гу об'єднання німецьких земель у єдину країну та франко-прус-ської війни 1870 р., що принесла Німеччині визнання як світової держави. Міцне підґрунтя для промислового розвитку було закла¬дене ще до об'єднання Німеччини. Було побудовано розгалужену систему залізничних сполучень; існувала сучасна банківська си¬стема; німецька промисловість забезпечила собі впевнене лідер¬ство в хімічній галузі. Але на сучасну промислову державу Німеч¬чина перетворилася тільки під економічним і політичним прово¬дом Бісмарка. Хоча політика генерала Бісмарка була по відношен¬ню до ліберальних політичних партій репресивною, він мав здат¬ність знаходити й використовувати підтримку з боку торговельно-промислових кіл суспільства. Німеччина стала економічною систе¬мою, де поєднувалися приватна й державна власність; ця система збереглася й досі.