Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)

148 Частина 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬ

початку Їхнє заняття вважалося престижним і шанованим. Щодо цього Японія дістала стартову перевагу, бо в більшості країн, що розвиваються, верству бізнесменів значною мірою утворюють ви¬хідці з низових суспільних класів або з расових та релігійних мен¬шин, які не користуються повагою населення. Крім того, розвива¬ючи експортні галузі, що базувались на дешевій робочій силі, Япо¬нія мала можливість збільшити експорт продукції, а це забезпечу¬вало надходження іноземної валюти для закупівлі продуктів харчу¬вання та сировинних матеріалів, що їх потребувала економіка.

Прикметною рисою японського капіталізму була концентрація економічних потужностей у формі промислових синдикатів, відо¬мих під назвою "зайбацу". Кожний синдикат складався з двадцяти або тридцяти великих фірм, зосереджених навколо потужного банку. Ці великі фірми були представниками всіх важливих про¬мислових секторів економіки, так що кожна група могла зазвичай мати у своєму складі судноплавну, сталеливарну, страхову ком¬панії тощо. Синдикати-зайбацу були більшими за будь-яку з кор¬порацій США, а контролювались і управлялися вони кількома ро¬динними династіями. Скажімо, перед другою світовою війною синдикат Міцуї наймав 1 800 000, а Міцубіші — 1 000 000 працівни¬ків . Між зайбацу і японським урядом було налагоджено робочі стосунки, причому уряд за допомогою військової сили або інших засобів забезпечував проникнення на нові ринки.

Розвиток Японії після другої світової війни

Після поразки Японії у другій світовій війні та її наступної оку¬пації Сполученими Штатами перед економікою країни постали проблеми реформування і реорганізації. Нова конституція Японії, що містила західні засади демократичного парламентського прав¬ління, була розроблена Сполученими Штатами й опублікована у листопаді 1946 р.13. Іншою складовою частиною окупаційної полі¬тики США був поділ зайбацу на кілька самостійних промислових підприємств. Японцям було накинуто антитрестове законодавство на взірець американських законів Шермана—Клейтона. Щоправ¬да, пізніше японський уряд скасував чимало законів, щоб звіль¬нити певні галузі від антитрестового законодавства. Метою запро¬вадження цих звільнень було покращення позиції Японії у сві¬товому експорті, для чого було дозволено утворювати певні різ-

Согуіп Есіуагсіа, "ТЬе ОівзоІиНоп ої 2аіЬа1зи Сошіпиез", Расіґіс АІґаігв (ЯерІетЬег 1946), рр.8-24.

Американська військова окупація Японії закінчилася 1952 р.

Розділ 6. Японія 149

новиди картелів14. Наслідком американської окупації стало також впровадження технології споживання, що була охоче сприйнята японцями. Японці опинилися під опікою Сполучених Штатів і по¬чали отримувати подарунки, пільгові позики й техніку, що дозво¬лило відновити продуктивну здатність багатьох галузей, і перед¬усім текстильної15.

Проте політика розвитку японської економіки грунтувалася не на одній лише щедрості США. Передусім слід було задовольнити місцеві потреби. Під час війни суднобудівну промисловість було зруйновано, а Японія як невелика острівна країна потребувала для свого виживання суден усіх типів. За допомоги уряду суднобу¬дівна промисловість швидко розвивалась: 1956 р. Японія стала най¬більшим у світі виробником кораблів.

Японія розробила також експортну стратегію, спрямовану на прискорення промислового розвитку. Керівники країни усвідом¬лювали, що експорт має базуватися на ремісничому, текстильному та іншому маломасштабному виробництві, де перевагою Японії була дешева робоча сила. В перші післявоєнні роки людські ре¬сурси були важливим чинником. Досвідчені робітники залучалися до трудомістких галузей. Надходження від експорту використову¬вались для фінансування закупівлі механічних верстатів, що допо¬магало Японії виробляти сучасне устаткування. Це сприяло роз¬виткові інших галузей, прикладом чого є компанія Хонда, що роз¬винулася з одноосібної майстерні 1951 р. у найбільшу мотоциклет¬ну компанію світу.

Роль японського уряду. Уряд Японії відігравав і далі відіграє важливу роль у розвитку японської економіки. Післявоєнний роз¬виток японської промисловості полегшувався завдяки урядовим дотаціям та пільговим позикам. Для стимулювання економічного зростання широко використовувалися фіскальні й монетарні за¬соби. Щоб сприяти підвищенню рівнів заощаджень та інвестицій і накопиченню капіталів, а також впровадженню нових виробів і технологій, застосовувалися спеціальні податкові пільги.Мабуть, найважливішим для успіху японської економіки стало запровадження тісних робочих стосунків між урядом і бізнесом. Ці стосунки грунтуються здебільшого на усвідомленні того, що через нестачу в Японії природних ресурсів необхідно досягати доцільного консенсусу щодо розміщення цих ресурсів. Уряд і лі¬дери бізнесу намагаються приймати спільні рішення щодо таких