Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)

Добре написаний огляд світової історії, включно з промисловою революцією, з точки зору сучасного марксиста можна знайти у праці Ьео НиЬеппап, Мап'з \Уот1(11у Соосіа: ТЬе Віогу о{ Иіе \Уеа1і1і о/ Наїіош (Не» УогЬ: Мопиііу Кеуіе\у Ргезз, 1952).

80 Частина 1. КІНЕЦЬ "ІЗМІВ"

нерозумний робітник? Чи буде він з огляду на це значно ціннішим від інших зразків? Ні, не буде, відповів би Маркс, бо вартість і ціна визначаються саме дійсною кількістю соціальна необхідної праці. А що з таким товаром, як огидний шматок скульптури, що на його виробництво витрачено велику кількість праці, але він не буде проданий за жодну ціну, бо він нікому не потрібен? Чи можна в цілому сказати, що він має велику вартість? Ні, міг би відповісти Маркс, бо праця, затрачена на непотрібний продукт, не є суспільне необхідною. А що з товаром, що його виготовив і продав за високу ціну монополіст? Чи така ціна пропорційна до вмісту праці в ньому? Як визнано всіма—ні, бо монополія сприяє викривленню цін у порівнянні з правдивою вартістю.

Проблема різної якості праці. А як бути з двома товарами, перший з яких увібрав чотири години некваліфікованої праці, а другий—чотири години кваліфікованої праці? Чи обидва ці товари будуть продані за однакову ціну? Чи мають вони однакову вар¬тість? Ні, в процесі створення і визначення вартості одна година кваліфікованої праці має більше значення, ніж година неквалі¬фікованої. Для обчислення вартості слід перерахувати кваліфі¬ковану працю в некваліфіковану, помноживши кількість годин першої на відповідний коефіцієнт перерахунку. Як можна визна¬чити цей коефіцієнт? Він визначається, зокрема, числом годин праці, суспільне необхідної для виробництва товарів і послуг, що їх потребує утримання кваліфікованих робітників упродовж періоду їхнього навчання. Частково він визначається також числом годин, що затрачаються на виробництво товарів і послуг, потрібних для виховання кожного робітника, кваліфікованого чи ні, з самого дитинства, а також на підтримку його існування упродовж років роботи.

Шкода, але забагато застережень і винятків псують враження від узагальнення. Трудова теорія після урахування всіх необхідних уточнень має обмежене значення. Поза тим, уточнення, наведені вище, не є вичерпними. В останньому прикладі, скажімо, число робочих годин, необхідних для утримання робітника, саме скла¬дається з певних кількостей годин праці некваліфікованої та ква¬ліфікованої. Щоб додати одну кількість до другої, треба знати ко¬ефіцієнт перерахунку. Він, одначе, невідомий, бо саме для його визначення і призначається вся ця процедура.

Альтернативна сучасна теорія. Сучасна економічна теорія, роз¬роблена після Маркса, пояснює вартості та ціни через ступінь дефіциту. Згідно з цією теорією, вартість речі в обмін на щось інше залежить від її дефіцитності. Ця дефіцитність, зі свого боку, залежить від стану пропозиції цієї речі та сгану попиту на неї. За поняттям пропозиції та попиту ховається великий масив взаємо-

Розділ 3. Неринкопі механізми: соціалізм і комунізм 81

залежних показників. Теорія дефіциту складна, проте вона пропо¬нує задовільніше пояснення вартості, ніж трудова теорія. Теорія дефіциту має справу не лише з працею, а й із капіталом і при¬родними ресурсами як чинниками створення продукції та вар¬тості.

Через згадані вади Марксової трудової теорії вартості вико¬ристання її як підстави для виступу проти способу розподілу дохо¬ду в капіталістичному ринковому суспільстві недоцільне. Можна було б і далі піддавати сумніву ринковий капіталізм або розподіл доходів за умов ринкового капіталізму. Проте робити це, мабуть, слід було б, спираючись на щось інше, а не на чиюсь віру в те, що лише праця є джерелом створення вартості і що повна вартість пропорційна затраченій праці.Терія життєво необхідного розміру заробітної плати. Іншим елементом марксової терії ринкового капіталізму є теорія міні¬мальної заробітної плати. Маркс коливався між двома пояснен¬нями цієї теорії. За першим, рівень платні матиме тенденцію до зменшення, аж доки робітники одержуватимуть лише дохід, до¬статній для їхнього мінімального фізичного існування. За другим, рівень оплати падатиме доти, доки робітники одержуватимуть достатньо лише для забезпечення їхнього мінімально необхідного життєвого рівня, що визначається психологічними чи культурни¬ми чинниками . Цей останній мінімум міг змінюватися разом зі зміною тих чи тих чинників. Він міг варіюватися від однієї місцевості до іншої залежно від суспільних звичаїв, що пере¬важають у кожній місцевості. Маркс не давав вичерпного при¬чинного пояснення того, чому рівень платні за умов ринкового капіталізму спадає до життєвого мінімуму, що його вже так чи так визначено.

Мальтузіанське тлумачення. Маркс відкидав пояснення, що їх пропонували такі люди, як Томас Мальтус. Мальтус доводив, що кожна заробітна плата, вища від життєвого мінімуму, зменшува¬тиме рівень смертності або підвищуватиме рівень народжуваності. Ці зміни спричинятимуть ріст населення і пропозиції робочої сили. Таке зростання пригнічуватиме ринок праці та змусить зменшувати рівень оплати. Маркс відкидав це мальтузіанське пояснення, мабуть, з огляду на те, що воно, здавалося, перекладає провину на самих робітників або доводить, що кожна економічна система, не лише ринковий капіталізм, спричиняється до одна¬ково небажаного наслідку.