Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)

ВНП . Крім того, Німеччина, на відміну від Сполучених Штатів, підтримує активне сальдо свого рахунку торговельного балансу. В 1991 р. Німеччина мала активне сальдо у зовнішній торгівлі в роз¬мірі 13 млрд. доларів у порівнянні з дефіцитом Сполучених Штатів у розмірі 87 млрд. доларів' . Експортну спроможність Німеччини примножують кілька галузей німецької економіки. Першою є хімічна промисловість, наступною—автомобільна. Суднобудівна промисловість, що значною мірою субсидується німецьким уря¬дом, також серед провідних експортерів. До возз'єднання процес промислової концентрації в Західній Німеччині був подібний до цього процесу в Японії та Сполучених Штатах. Хоча 1988 р. 94% всіх фірм наймали по 500 і менше працівників, третина всіх ні¬мецьких зайнятих працювали у фірмах, що наймали 1000 і більше працівників . Щоправда, чотири галузі—хімічна, машинобудівна, транспортна й електротехнічна—охоплювали понад половину всіх фірм, що наймали 1000 і більше працівників. Саме ці галузі вно¬сили майже половину загальної вартості, виробленої промисло¬вістю, і давали половину загального експорту.

Держава і промисловість

І федеральний, і земельні уряди здійснюють певний контроль за німецькою промисловістю кількома шляхами: через видатки, по¬даткову політику і державне володіння підприємствами. Видатки забезпечують попит на товари й послуги, що їх виробляють бізнесові фірми, а податкова політика надає фіскальний важіль впливу на рішення щодо промислових інвестицій та політику ціноутворення. Роль державного сектора в німецькій економіці висвітлює таблиця 7.2. В 1991 р. мав місце дефіцит у розмірі 120 млрд. німецьких марок (ОМ) (75 млрд. доларів), що становило близько 5% ВНП Німеччини. Більша частка дефіциту стосувалася федерального уряду, що мав внутрішній борг у сумі 590 млрд. ОМ (370 млрд. доларів).

Допомога промисловості з боку німецького уряду бере свій по¬чаток ще напередодні першої світової війни, коли він надавав суб¬сидії для будівництва торговельного та військово-морського фло¬тів з метою конкуренції з Англією і Францією. Ця допомога, що набула форми прямих субсидій та режиму пільгового оподатку¬вання, триває й досі. В 1988 р. субсидії для промисловості й сіль-

10 Ьгіетаиопаї Мопеїагу Ріши, "\Уог1сІ Есопоїтс Зигуеу", Аргії 13, 1992, р.117. "\УогМ Есопотіс 8игуеу", р.117.

ЗІаІізІізсЬез Випаезаті, ВІаішінісЬез ./а/ггйисй Шг (ііе ВипіІезтериЬІіІі. Оеиізсіїїаїкі, 1989 (УУіезЬааеп: УУ.КоШЬаттег Уегіад, 1989), рр. 189-190.

Розділ 7. Німеччина

179ТАБЛИЦЯ 7.2. Доходи і видатки державного сектора Німеччини, 1991 (млрд. доларів США).

Державні органиВидаткиНадходження

федеральний уряд253.4220.9

Уряди земель Західної Німеччини201.6190.2

Уряди земель Східної Німеччини47.241.6

Місцеві органи Західної Німеччини142.2138.4

Місцеві органи Східної Німеччини28.828.1

Джерело: ОеиІзсЬе ВигкіевЬаіА, Керогі оі іЬе Веиіисіїе ВипсіезЬаоїі Іог 1991, АргЦ 1992, р.29.

14

ського господарства становили 6% ВНП і ще зросли тепер, коли Східна Німеччина стала частиною Німеччини. Ці субсидії мають регіональне спрямування: головними їх одержувачами є промис¬ловість Руру і фермери Баварії. Щороку чимало галузей отриму¬ють субсидії в розмірі до 1 мільярда ОМ (620 млн. доларів) і біль¬ше. Для досягнення певних економічних цілей у Німеччині широ¬ко застосовуються також податкові заохочення, зокрема останнім часом—з метою стимулювання інвестицій у колишній Східній Німеччині. Використовуються всі гатунки схем лібералізованих знижок, інвестиційних кредитів і скасування податків.