Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)

ЄВРОКАПІТАЛІЗМКапіталізм походить із Європи, і саме європейськими мислите¬лями означено його інститути. Про доробок Джона Лока та Адама Сміта вже йшлося в розділі 1. Концепція невтручання асоціюється з французькими фізіократами вісімнадцятого століття, чиїм голов¬ним внеском в економічне мислення була ідея про прийняття природного порядку речей. Вони вважали, що суспільство, зали¬шене державою наодинці з собою, працювало б краще, ніж коли вона ним управляє. Давид Рікардо запропонував принцип конку¬рентної переваги, котрим стверджується, що країна повинна експортувати ті товари, в яких вона має найбільшу абсолютну перевагу, а імпортувати ті, в яких вона має найменшу порівняльну перевагу . Праці Адама Сміта, Рікардо, Жана Батіста Сея, Джона Стюарта Міля та інших утворили цілісну систему, що дістала назву

Есопотіс Керогі ої Иіе Ргеяісієпі 1992 (У/азЬіпдІоп, О.С.: й.5. Соуеттепі Ргіпііпд ОЮсе, 1992), р.385.

4 Однак часом відбувалося значне послаблення урядової регламентації бізнесу. В 1978 р. було дерегульовано повітряний транспорт, у 1980 р. — залізниці та овочівниц¬тво. В 1981 р. було послаблено обмеження на сфери заощаджень, позичок та комер¬ційну банківську справу.

Оауісі Кісагйо, ТТіе Ргіпсіріеа оїРоїііісаі Есопоту апсі Тахаііои (Меуу Уогк: Е.Р.ОиІ-Іоп, 1948).

Розділ 4. Порівняльний апаліз капіталістичних систем 97

"класична теорія економіки" і стала підґрунтям вільноринкового капіталізму6. Проте вплив цих праць виявився більшим в Америці, ніж у Європі. Промислова революція відбулася спершу в Європі, а не в Америці, і принесла з собою деякі неприємні побічні наслідки. Як говорилось у розділі 2, умови праці на заводах і шахтах були гнітючими. Чоловіки, жінки й діти працювали по багато годин. Обладнання часто було небезпечним і спричиняло нещасні випадки з робітниками, калічило і вбивало їх. Через напружену ринкову конкуренцію за робочі місця робітники утримувалися від зміни заняття, навіть коли воно було небез¬печним. Міста, що росли й розширювалися для поселення робіт¬ників, були непривабливі й неприємні7. Чимало з них складалися з нетрищ, де тисячі людей юрмилися без необхідного санітарного обладнання.

У Європі в середині минулого століття формувалися потужні політичні рухи. Утворювались і набирали значної сили в європей¬ській політиці соціалістичні партії марксистського й немарксист-ського типів. Соціалістичні політичні партії у Франції та Німеч¬чині напередодні другої світової війни були другими щодо свого впливу. Ці партії виборювали підвищення заробітних плат і покра¬щення умов праці робітників. Наприкінці нинішнього століття зросло державне втручання в Англії, Німеччині та інших європей¬ських країнах. Це втручання прибирало форми законів про дитячу працю, допомогу по безробіттю, соціальне забезпечення і ство¬рення безпечних умов праці. Впродовж нинішнього століття Європа пережила дві найбільші війни й депресію, і кожна з них посилювала роль держави.

Характерні риси єврокапіталізму

Головні принципи капіталізму—мотивація до прибутку, воло¬діння приватною власністю, приватне підприємництво і покла¬дання на ринковий механізм у справі розподілу ресурсів—діють в усіх трьох різновидах капіталізму, що в загальних рисах виділені в розділі 1. Щоправда, цим трьом різновидам властиві відмінності. Так, капіталізм США покладається на індивідуальні дії на протива¬гу колективним, і наголос робиться на коротко-, а не на довготер¬міновій грі. В Японії та інших країнах Тихоокеанської смути ді¬ють зворотні пріоритети. Єврокапіталізм більш різноманітний, ніж американський чи азіатський, бо Європа охоплює більше країн і

Пізніше класичну теорію економіки було розширено завдяки включенню до неї праць Альфреда Маршалла та А.К. Піжу.

? Див. рр.23-233, СЬаіІез ОісЬепв, Віеаі Ноиае (Мето Уогк: 5ідпе1 Воокз, 1964). із

98 Частшга 2. НОВА РОЛЬОВА МОДЕЛЬбільше різних культур. Скажімо, історія й культура скандинав¬ських країн відрізняються від західноєвропейських. Та все ж стрижнем єврокапіталізму є ретельно опрацьована система виплат на соціальне забезпечення, як, приміром, на охорону здоров'я, пенсії та навчання фаховій майстерності . Кожна фаза еко¬номічної діяльності пов'язана із певною формою залучення держави. Скажімо, багато європейських країн мають суворі закони, спрямовані проти закриття заводів . Роль держави в європейських економіках не обмежується забезпеченням соціаль¬них виплат. У Франції, приміром, держава виступає головним гарантом кредитів, а економічне планування використовується для концентрації ресурсів у бажаних програмах економічного роз¬витку. Фірма—виробник літаків Ейрбас Індастріз, що нею спі¬льно володіють уряди Франції, Німеччини, Іспанії та Великобрита¬нії, створюється з метою відновити в Європі цивільне літакобуду¬вання. Іншим прикладом спільних зусиль держав є допомога європейським фірмам з метою посилення конкурентоздатності у галузі телевізійної промисловості. Уряди окремих країн Європи на всілякі інші заходи допомоги своїм підприємствам також ви¬тратили від 1.75% до 5.5% ВНП своїх країн . Хоча приватизація державних фірм відбулася передусім у Великобританії і лише незначною мірою в деяких інших європейських країнах, проте державні фірми Франції, Італії та Іспанії дають не більше третини їхніх ВНП.