Одна планета, різні світи (Посібник з світової економіки)

Щоб уникнути непорозуміння, у марксистській термінології розрізняють дві стадії комунізму. Перша стадія — соціалізм— є перехідною, упродовж якої ще зберігаються поодинокі елементи капіталізму. Друга стадія — комунізм— є вищою стадією; їй власти¬ві достаток, розподіл за потребами, відсутність грошей і ринкових відносин, повне знищення ознак капіталізму і відмирання дер¬жави. Колишній Радянський Союз називався соціалістичною краї¬ною (Союз Радянських Соціалістичних Республік—СРСР). Це було суспільство, кероване державою, що намагалася гуртувати всі сфери в одне ціле і визначати загальний напрям розвитку еко¬номіки, політики і культури за допомогою єдиної інсгитуції—ко¬муністичної партії. Колишня радянська економіка характеризу¬валася бюрократичним колективізмом.

66 Частина 1. КІНЕЦЬ "ІЗМІВ"Ссщіалізм у немарксистському розумінні—це економічна сис¬тема, що видозмінює, але не відміняє багато інститутів капіталіз¬му. Ступінь цих видозмін ніколи докладно не був описаний соці¬алістами, бо існує чимало варіацій соціалізму. Одні соціалісти від¬дають перевагу повній ліквідації приватної власності та заміні її власністю суспільною, інші покладають найбільшу надію на рин¬ковий механізм, доповнений урядовим контролем і плануванням, з метою досягнення бажаних економічних і соціальних цілей.

Сьогоденний соціалізм почали також поєднувати з концепцією соціальної держави, що бере на себе відповідальність за захист своїх громадян від життєвих негараздів через низку розмаїтих со¬ціальних виплат. Поза тим дозволяється приватна власність на за¬соби виробництва за державної власності на ті аспекти виробниц¬тва і розподілу, що зачіпають життєві інтереси суспільства. Ни¬нішнє західне суспільство поєднує чимало засад і капіталізму, і соціалізму.

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СОЦІАЛІЗМУ

Поняття соціаліст і соціалізм відносно нові. Вперше їх почали вживати в Англії та франції на початку минулого століття, вони використовувались у доктринах окремих письменників, що шука¬ли можливостей перетворення економічних і моральних підвалин суспільства шляхом заміщення приватних форм контролю життя і праці громадськими . Слово "соціалізм" популяризувалось як ан¬титеза слову "індивідуалізм". Проте попередників соціалізму мож¬на виявити й поміж середньовічних авторів чи навіть раніше, починаючи аж від часів Платона. Скажімо, Фома Аквінський вва¬жав, що володіння майном може бути приватним, але користу¬вання речами повинно бути спільним. Будь-якими речами, що належать окремій особі, слід ділитися з бідними. Він вважав, що власність небажана, бо веде до гріха, і пропонував, щоб і держава, і церква допомагали бідним людям народжувати здорових дітей.

Утопії доби ренесансу

За доби ренесансу чимало вчених зосередили свою увагу на по¬будові уявних спільнот, або утопій, що в них суспільство зоргані¬зоване так, аби усунути всі недоліки реального життя. Це були

Слово "соціаліст1' вперше було вжите, мабуть, в Англії на визначення послідов¬ників Роберта Оуена. Слово "соціалізмі' уживалось у франції для позначення творів Сен-Симона і фур'є.

Розділ 3. Нерипкові механізми: соціалізм і комунізм 67

скоріше економічні та соціальні, аніж політичні утопії. У своїй більшості їх автори створювали певну ідеальну модель, за якою відроджених людей поселяють в ізольованій місцевості, де вони були б вільні від бруду решти світу. Далі тут створюються суворі умови, що мали б сприяти досягненню стану ідеального суспіль¬ства. Скажімо, у творі сера Томаса Мора "Утопія" все перебуває у спільній власності і не існує грошей2. У центрі кожного міста зна¬ходиться ринковий майдан, куди кожна родина зносить речі, зроб¬лені нею; з цього майдану продукція передається до централізо¬ваних складських приміщень, звідки кожна родина бере все, чого потребує. Жінки й чоловіки мають рівні права, а домашнє госпо¬дарство організоване так, що жінка звільнена від найбільш тру¬домістких домашніх обов'язків.

Французькі соціалісти-утопісти

Французький утопічний соціалізм асоціювався з Французькою революцією, а пізніше з промисловою революцією. Французька революція здійснила великий економічний і політичний переворот, вплив якого відчувала ціла Європа. Революційне розмежування у Франції спричинилося до політичних і соціальних негараздів. Комерційні ділові інтереси класу купців заступили місце інтересів ' аристократії, винищеної на гільотині. Велика верства міських робітників, котрі допомогли здійснити революцію, виявила, що умови їхнього життя зовсім не змінилися. Той факт, що у Франції відбулась визначна політична революція, а її соціальні наслідки виявились зовсім незадовільними, створив грунт для нової групи реформаторів — французьких соціалістів-утопістів.