Інфаркт міокарда (біохімічні маркери)

{C} Пацієнти повинні припинити паління. Ліпідознижувальну терапію потрібно розпочати негайно. Призначення інгібіторів НМG-СоА-редуктази сприяє істотному зниженню смертності та ймовірості коронарних подій у пацієнтів з високим або проміжним вмістом холестерину ліпопротеїдів низької щільності. У дослідження цих препаратів включали пацієнтів зі стабільними формами ІХС, сприятливі ефекти статинів спостерігали через 1-2 роки від початку терапії. Втім існують дані про те, що статини здатні покращувати функцію ендотелію. Проводяться спеціальні дослідження, щоб встановити, чи дають статини негайний ефект у пацієнтів з ГКС (MIRACL, A to Z), порівняти ефекти високих і проміжних доз статинів (TNT, SEARCH, IDEAL). Результати кількох ангіографічних досліджень ефекту ліпідознижувальної терапії свідчать, що поліпшення клінічного стану не обов’язково супроводжується регресом атеросклерозу, а може бути пов’язаним з деактивацією запаленої бляшки, регресом дисфункції ендотелію, зниженням активності протромботичних факторів.

Зважаючи на те, що причинами виникнення атеросклерозу та його ускладнень можуть бути багато факторів, слід приділяти увагу корекції всіх факторів ризику для зменшення частоти нових серцевих подій. {C}

Доведено, що тривале застосування після перенесеного ІМ таких препаратів, як аспірин/у дозі 75-160мг на добу/,бета-блокаторів, верапамілу і ділтіазему /за відсутністю серцевої недостат¬ності/, нітратів /особливо при супутній стенокардії напруги/, інгібіторів АПФ, а також гіполіпідемічних препаратів /насампе¬ред - статинів/ дозволяє знизити частоту виникнення реінфарктів і достовірно знижує летальність у цій категорії хворих.{2}Сучасна наука підтверджує дивовижні лі¬кувальні властивості цибулі та часнику. Витриманий екстракт часнику, потрапив¬ши в організм, судячи з усього, уповіль¬нює зсідання крові, що зменшує ризик утворення тромбів І розвитку серцевих за¬хворювань. Журнал Американської меди¬чної асоціації повідомляє про результати дослідження індійських лікарів, під час яко¬го 222 пацієнтам, що перенесли серце¬вий напад, щоденно давали від 6 до 10г часнику. Це суттєво знизило кількість по¬вторних інфарктів і смертельних випад¬ків. {3}

Як відомо, насичені жири спричиняють розвиток склерозу й серцевих недуг. Французи споживають їх не менше ніж американці, Проте смертність од цих хво¬роб у Франції становить лише 40 відсот¬ків відповідних показників для Америки. А справа в тому, що у Франції чоловіки традиційно споживають червоне вино, то¬му рідше страждають на серцево-судинні недуги. У червоному вині є ще і кверцетин, який має протиракові властивості. Ця речови¬на в невеликій кількості знайдена в чер¬воному винограді, червоній і жовтій ци¬булі, броколі (цвітній капусті), гарбузі. Кверцетин залишається інертним, поки на нього не подіють бактерії органів травлен¬ня або дріжджі при бродінні вина. Лише тоді він, певно, перетворюється на один із найпотужніших антиоксидантів — речо¬вину, що запобігає окисленню органічних сполук. {3}

11 Висновок

12 Література

ЛІТЕРАТУРА ЗАГАЛЬНА:

1. ВИКОРИСТАННЯ ЕНЗИМІВ У ДІАГНОСТИЦІ ІНФАРКТУ МІОКАРДА. Ліщук Х. Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького Україна

2. В.Г.Передерій, С.М.Ткач “Клінічні лекції з внутрішніх хвороб” 2томи (1т.496с.): Київ 1998р.

3. “Жінка” №1 – 1998р. “Що запобігає раку та інфаркту. Підготував Юрій Свириденко”С.30

{A} 1. Карпищенко А.И., Бутко А.Л., Принцев Н.Д. Инфаркт миокарда. // Медицинская лабораторная диагностика, под. ред. Карпищенко А.И., С-Пт., 1997, с.21-29. 2. Коровкин Б.Ф. //Ферменты в диагностике инфаркта миокарда, М., 1965, с.112. 3. Сапрыгин Д.Б. Ферментная диагностика при заболеваниях сердца.// Руководство по кардиологии, под ред. Е.И.Чазова, М., 1982, с.506-521. 4. Титов В.Н. //Болезни сердца и сосудов, под. ред. Е.И.Чазова, М., 1992, с.464-481. 5. Энциклопедия клинических лабораторных тестов, под.ред. Н.Тица, М., 1997, с.942. 6. Cardiac markers. Ed. by Alan Wu, New Jersey, 1998, P.225. 7. Creatine Kinase enzymes. Ed. by H.Lang, Springer Verlag, 1981, P.317. 8. Gerhardt W., Waldenstom R., Horder M. et al. Creatine kinase and B-subunit activity in serum in cases of suspected myocardial infarction // Clin. Chem., 1982, Vol. 28, - P. 277-283.\ 9. La Due J., Wrobleusli F., Karmen A. Serum GOT activity in human acute transmural myocardial infarction. // Science.- 1954.- Vol.120.- P.497-498. 10. Laboratory diagnostics of acute myocardial infarction. Ed. by W.Stein, Darmstadt, 1988, P.73. 11. Mercen D. Separation of tissue and serum creatine kinase isoenzymes by ion - exchange chromatography // Clin.Chem.-1974.- Vol.20.- P.36-40. 12. Pesce M.A. The CK isoenzymes: Findings and their meaning // Lab.management.- 1982.- Vol.20.- P.25-37.