Управління і розвиток персоналу (шахта «Добропільська»)

Відповідальність за загальне керівництво трудовими в основному полягає на професійно підготовлених робітників відділку кадрів. Для того, щоб такі спеціалісти могли активно сприяти реалізації цілей організації, їм потрібні не тільки знання і компетенція у своїй області, але й освідомленність про потреби керівництва нижчої ланки. Якщо керівники нижчої ланки не розуміють специфіку управління трудовими ресурсами, його механізму, можливостей і недоліків, то вони не можуть у повній мірі скористуватись услугами спеціалістів-кадровиків. Тому важливо, щоб усі керівники знали і розуміли способи й методи управління людьми. [14с627]

Процеси трансформації, у якій увімкнена організація, не можливе без змін вимог до співробітників і у першу чергу до самого персоналу управління. Ці зміни стосуються вмінь набору кадрів, оперативного плану праці, підвищенню кваліфікації, розвитку кар’єри і т.п., в цьому і полягає актуальність теми випускної роботи: необхідно удосконалювати управління персоналом.

Мета роботи полягає у розробці рекомендацій, по удосконаленню управління і розвитком персоналу на об’єкті дослідження - ОП шахта «Добропільська».

В процесі виконання випускної роботи будуть вирішені наступні завдання:

-дослідження основних теоретичних аспектів управління персоналом

-проведено аналіз і зроблено оцінку управління і розвитку персоналу на підприємстві

-розроблено рекомендації по удосконаленню управлінням і розвитком персоналу.

До складу роботи входять: вступ, два розділи, висновки та список використаних джерел.

В першому розділі досліджено теоретичні аспекти управління і розвитку персоналу. Звернено увагу на : сутність, функції, методи і задачі управління персоналу, технологію управління персоналу і його розвитком, планування роботи з персоналом, професійний розвиток персоналу.У другому розділі буде зроблено аналіз і оцінку управління і розвитку персоналу об’єкта дослідження –ПО шахта «Добропільська», та розроблено рекомендації по удосконаленню управління персоналом

1.ТЕОРИТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

1.1.ФУНКЦІЇ,МЕТОДИ, СУТНІСТЬ І

ЗАДАЧІ КЕРУВАННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Підприємство – не тільки кібернетика, організаційна, технічна, інформаційна, але й економічна і соціальна система, у якій найважливішим елементом є людина – жива, творчо активна, зі своїми достоїнствами і недоліками.[12с5]

Особистий потенціал людини, ділові якості служать джерелом і вихідними принципами розвитку організації. У зв’язку з цим управління персоналом є універсальною задачею й основною функцією керівника, що управляє тими співробітниками, яким він делегував повноваження, задачі, компетентність. У той же час управлінська відповідальність залишається за керівником. Він відповідає за роботу співробітників.

Однак нерідко керівник діє на основі інтуїції, свого досвіду чи особистих переконань, що не завжди вірні. Справа в тому, що керівник, інженер чи економіст, концентрує увагу не на конструкції, технології виробів, що випускаються, їхній собівартості, устаткуванні, комплектуючих виробах, контрольних операціях. У той же час співробітники залишаються поза кола його зору, йому далекі їхні проблеми, відносини, почуття, вони для нього тільки підлеглі. Однак, коли економіст чи інженер стає керівником, йому приходиться управляти не технологічним процесом, постачанням чи збутому единку, а людьми, він повинний звертати увагу на їхні здібності, конфлікти, поводження, проблеми. Управління персоналом покликано сприяти рішенню таких проблем, у цьому його сутність.

Управління персоналом не обмежено твердим твердими рамками, однак до кінця ХХ в. Теорія і практика уже виробили ряд досить стійких, загальних критеріїв, одним із яких є оперативність, тобто те, як керівники в повсякденній діяльності здійснюють управління співробітниками і якими методами впливу при цьому розташовують. Крім того, велике значення має робота кадрових служб і їхніх співробітників.