Управління і розвиток персоналу (шахта «Добропільська»)

З вертикальним напрямом часто пов’язується саме поняття кар’єри, тому що в цьому разі просування службовими східцями найбільш очевидне. Під вертикальним напрямом кар’єри розуміють сходження на більш високий щабель структурної ієрархії.

Під горизонтальним напрямом розуміють або переміщення в іншу функціональну сферу діяльності, або виконання відповідної ролі на сходинці, що не має постійного формального закріплення в організаційній структурі (наприклад, виконання ролі керівника тимчасової цільової групи, програми та ін.). До горизонтальної кар’єри можна віднести розширення або ускладнення завдань на певному щаблі ієрархії.

Центр обіжний напрям найменш очевидний, хоч у багатьох випадках досить привабливий для працівників. Під центр обіжною кар’єрою розуміють рух до центру, до керівництва організацією. Наприклад, запрошення працівника на недоступні раніше зустрічі, наради, надання працівнику доступу до неформальних джерел інформації, окремі важливі доручення керівництва.

Третій напрямок означає просування по службі шляхом зміни місця роботи, переходу в іншу організацію, воно є протилежністю планування кар’єри за принципом довічного наймання, що поширене в Японії. Даний напрямок характерно для умов перехідних економік і економічної кризи, але тільки для упевнених у собі менеджерів без власності. [24с110]

Планування та реалізація ділової кар’єри. Головними завданнями планування та реалізації кар’єри є взаємодія професійної і внутрішньо організаційної кар’єри. Планування та контроль ділової кар’єри полягають у тому, що з моменту зарахування працівника в організацію і до передбачуваного звільнення з роботи необхідно організувати планомірне горизонтальне та вертикальне просування працівника в системі посадових і робочих місць. Працівник має знати лише свої перспективи на короткостроковий і довгостроковий періоди, а й те, яких показників він має досягти, щоб розраховувати на просування по службі.

Прагнення зробити кар’єру тісно пов’язане з потребами. На різних етапах кар’єри людина задовольняє різноманітні потреби. [23с]

1.Попередній етап (до 25 років).

Необхідність у навчанні, випробуванні на різних роботах: моральні потреби – початок самоствердження; фізіологічні та моральні потреби – безпека існування.

2. Етап становлення (до 30 років).

Необхідно оволодіння роботою, розвиток навичок, формування кваліфікованого фахівця та керівника: моральні потреби – самоствердження, початок досягнення незалежності; фізіологічні та моральні потреби – безпека існування, здоров’я, нормальний рівень оплати праці.

3. Просування (до 45 років).

Просування по службовій драбині, набуття нових навичок і досвіду, зростання кваліфікації: моральні потреби – зростання самоствердженості, досягнення більшої незалежності, початок самовираження; фізіологічні й матеріальні потреби – здоров’я, високий рівень оплати праці.

4. Збереження (до 60 років).

Досягнення вершин вдосконалення кваліфікації фахівця або керівника.

Навчання молоді: моральні потреби – стабілізація незалежності, зростання самовираження, повага; фізіологічні й матеріальні потреби – підвищення рівня оплати праці, інтерес до інших джерел прибутку.

5. Завершення (до 65 років).

Вихід на пенсію. Підготовка до переходу на новий вид діяльності на пенсії: моральні потреби – стабілізація самовираження, повага; фізіологічні й матеріальні потреби – збереження рівня оплати праці й підвищення інтересу до інших джерел прибутку.