Управління і розвиток персоналу (шахта «Добропільська»)

Професійна орієнтація дає змогу усвідомити працівнику власне місце і місце свого підрозділу в загальній структурі організації, швидко освоїти посадові обов’язки, сформувати відчуття єдності з іншими співробітниками.

Одна з важливих проблем кадрової роботи в організаціях при залученні персоналу – керування адаптацією.

Адаптація – це взаємне пристосування працівника й організації, що ґрунтується на поступової адаптації співробітника в нових професійних, соціальних і організаційно-економічних умовах праці.[12с271]

Коли людину беруть на роботу, вона включається в систему внутріорганізаційних відносин, займаючи в ній одночасно кілька позицій. Кожної позиції відповідає сукупність вимог, норм, правил поведінки, що визначають соціальну роль людини в колективі як працівника, колеги, підлеглого, керівника, члена колективного органа управління, громадської організації і т.п. Від людини, що займає кожну з названих позицій, очікується відповідне їй поводження. Надходячи на роботу в ту чи іншу організацію, людина має визначені цілі, потреби, норми поводження. Відповідно до них співробітник висуває визначені вимоги до організації: до умов праці і його мотивації.

За рівнем розрізняють первинну і вторинну адаптацію, а за спрямованістю – професійну, психофізіологічну; соціально - психологічну; організаційну.[21с507]Первинна, тобто пристосування молодих співробітників, що не мають досвіду професійної діяльності (як правило, мова йде в даному випадку про випускників навчальних закладів різного рівня);

Вторинна, тобто пристосування співробітників, що мають досвід професійної діяльності (як провило, що змінюють об’єкт чи діяльності свою професійну роль, наприклад, що переходять у ранг керівника).

Психофізіологічний – пристосування до нових фізичних і психологічних навантажень, фізіологічним умови праці;

Соціально-психологічний – пристосування до відносно нового соціуму, нормам поводження і взаємин у новому колективі;

Професійний – поступова доробка трудових здібностей (професійних навичок, додаткових знань, навичок співробітництва і т.п.);

Організаційний – засвоєння ролі й організаційного статусу робочого місця і підрозділу в загальній організаційній структурі, а також розуміння особливостей організаційного й економічного механізму управління фірмою.

У якості можливих організаційних рішень за технологією процесу управління адаптацією можуть бути запропоновані наступні:

-організація семінарів, курсів і т.п. по різних аспектах адаптації;

-проведення індивідуальних бесід керівника, наставника з новим співробітником;

-інтенсивні короткострокові курси для керівників, що уперше вступають у цю посаду;

-проведення організаційно-підготовчої роботи при введенні нововведень;

-спеціальні курси підготовки наставників;

-використання методу поступового ускладнення завдань, виконуваних новим працівником.

-виконання разових суспільних доручень для встановлення контактів нового працівника з колективом;

-виконання разових доручень по організації роботи органа керування (виробничої наради, ради директорів і т.п.);

-підготовка заміни кадрів при їхній ротації;