Управління і розвиток персоналу (шахта «Добропільська»)

ВСТУП

Підприємство це не тільки організаційна, технічна, інформаційна, але й економічна і соціальна система, в якій найважливішим є людина-жива, творчо активна зі своїми недоліками і вміннями [4с5]

Людина - як ресурс виробничої системи є найважливішим елементу процесу виробництва і управління; людина – як особистість із конкретними потребами, мотивами, цінностями, відносинами – головний суб’єкт управління. [4с254]

Управління персоналом є універсальною задачею і основою функцією керівника, який управляє тими співробітниками, яким він делегував повноваження, задачі і компетентність.

Коли економіст або інженер стають керівником, їм приходиться управляти не технологічним процесом, забезпечення матеріально-технічними ресурсами, а людьми, керівник повинен приділяти увагу вмінням, суперечкам, поведінки, проблемам для того, щоб належним чином організувати виробничий процес для отримання прибутку.

У наш час підприємства вимушені адаптуватись до умов ринкових відносин і конкуренції. Тому факторами виживання організації. Кожен з них пов`язаний з діяльністю співробітників підприємства.

Критичними факторами успіху без яких практично неможливий розвиток – це наявність кваліфікованого персоналу.

Ринок постійно змінюється. Організація вимушена бути динамічною і способною адаптуватись не тільки до змін зовнішнього середовища, але і до їх швидкості.

У цьому випадку організація повинна представляти собою не застивши систему, а мобільний організм з єдиним постійним фактором – оновлення і нероз’єднаного розвитку.

Ринкові відносини висувають нові вимоги до управління персоналом. Від того, наскільки управлінські кадри і весь персонал об’єкта управління будуть відповідати рівню вимог ринка, залежить реалізація економічних реформ. У зв’язку з цим виникає необхідність у науковому підході управління персоналом і в розробці принципіально нової кадрової політиці для народного хазяйства. Ефективне управління передбачає продуктивне використання людських ресурсів, а інтеграція вітчизняного хазяйства у мирову систему економічних відношень – ширше вивчання передового опиту західних стран у області кадрового менеджменту.

Актуальні напрямки розвитку управління персоналом пов’язані знов таких з риночно - орієнтованими змінами в економіці, технології, соціальній сфері і правових відношень. [4с15] Перехідні процеси у соціальній і політико-правовій сфері призвели до виникнення нових напрямків управління:

1.стратегічного менеджменту персоналу;

2.особисте планування кар’єри менеджера;

3.техніка кадрового регулювання;

4.управління персоналів у економічно важкий час.

Рішення перелічуваних проблем і досягнення успіхів на нових направленнях мають єдину спільну основу. Це орієнтація на співробітника.

Організація повинна орієнтуватись на управління процесами і управління персоналом. Остане має вирішальне значення.

Без людей немає організації. Без потрібних людей жодна організація не зможе досягти своїх цілій і вижити.