Усна народна творчiсть як основа розвитку української лiтератури

Радий та гордий повернувся принц додому. I було велике свято у болотяному царствi Прислiвника, яке закiнчилось весiллям принца Навпаки i красунi Навмисне. I я там був, i все те бачив, i вам розповiв.

Лист до Машi, героїнi повiстi Олександра Пушкiна "Капiтанська дочка"

Доброго дня, Машо!

Пишу тобi цього листа, бо, прочитавши повiсть О. С. Пушкiна "Капi-танська дочка", менi захотiлось поспiлкуватися з тобою. У повiстi багато цiкавих героїв. Але ти така добра, проста i водночас рiшуча, мужня, що не звернути на тебе уваги не можна. До того ж ти багато страждала, i я, читаючи повiсть, вiд усього серця спiвчувала тобi. Як страшно було менi, коли пугачовцi стратили твого батька та матiр. Розумiю, як самотньо i тяжко було тобi залишатись однiй у захопленiй повстанцями фортецi. Розлучена з Петром Гриньовим, осиротiла, ти все ж знайшла в собi сили вiдмовити домаганням Швабрiна одружитися з тобою. Молодець!

Але я не завжди тебе розумiла. Пам'ятаєш, коли Андрiй Петрович Гриньов заборонив Петру Гриньову одружитися з тобою, ти згодилась з батьком коханого? Спочатку я не могла збагнути: невже ти не любиш цього

молодого, гарного офiцера? А потiм зрозумiла твiй вчинок. Ось як, виходить, ти кохала Гриньова! Його спокiй, хорошi стосунки з батьками для тебе дорожчi за твоє щастя! Це справжнє кохання. I я вiдкрила в тобi таку глибину почуттiв, таку красиву душу!

Ти вiриш Петровi Гриньову бiльше, нiж будь-хто. Коли навiть батько його, Андрiй Петрович, зневiрився в синовi i змирився з долею, саме ти стала на захист коханого. Дiйшла до самої iмператрицi i довела, що Петро не зрадник, що вiн не став на бiк Пугачова. Ти захистила правду.

Менi завжди подобались героїнi пушкiнських повiстей: "Дубровсь кий", "Метелиця", "Станцiйний наглядач". Всi вони прекраснi. Та ти одна з-помiж них, хто зумiла вiдстояти своє щастя. Маша Троєкурова так i не наважилась одружитись з тим, кого гаряче кохала. Дуня, хоч i спробувала змiнити свою долю i бути поруч iз коханим, пожертвувала задля цього своїм батьком. Ти ж зумiла стати щасливою, заради цього часто смiливо йшла супроти долi, але нiколи нiкому не зробила боляче. Навпаки, як добрий ´енiй, сама стаючи щасливою, робила щасливими iнших.

До побачення.Учениця 8-го класу Колесник Оля.

Прогулянка рiдним мiстом

Я дуже люблю своє мiсто.

А особливо люблю блукати старими вулицями центру. Окраїннi мiсця схожi мiж собою i з районами iнших мiст. А на стареньких вуличках, у старовинних будинках — краса i неповторнiсть рiдного мiста. Тут забувається метушливiсть, плин часу i незгоди, а вiдчуваєш лише спокiй, рiвновагу, мир i радiсть у душi. Милуєшся найстарiшим у Харковi величним Покровським собором, або Успенською дзвiнницею, що й понинi вiдлiчує години мелодiйним дзвоном, старими красенями-будинками на Унiверси тетськiй гiрцi чи вулицi Короленка, — i зростає в тобi гордiсть за рiдне мiсто, за тих, хто його будував, вкладаючи в кожний камiнець любов i частинку своєї душi. Менi подобається, що на вулицях мiста багато дерев, є сквери та парки. Весело спостерiгати, як шелестить-грається листям вiтер, як бавляться у вiтах забiяки-горобцi, виспiвують жвавi синички, поважно розгулюють вулицями галки й голуби.

А ще я люблю гуляти понад рiчками i годувати нових мешканцiв мiста — качок. У Харковi двi рiчки — Харкiв i Лопань, i обидвi вони заселенi дикими качками.

Я люблю прогулюватись мiстом узимку, коли вулицi, а особливо парки вкритi пухким бiлим снiгом; люблю спостерiгати, як весною мiсто нiби прокидається i вмивається дощами пiсля довгого сну; люблю восени шурхотiти опалим рiзнокольоровим листям.

Стало звичаєм просиджувати вечорами бiля телевiзорiв та комп'ютерiв. А я запрошую усiх прогулятись зi мною рiдним мiстом.

Подiї лiта