Усна народна творчiсть як основа розвитку української лiтератури

Зима! Це — диво!

Ми - дiти свiту

У всьому свiтi майже в кожнiй сiм'ї ростуть дiти. I вiд того, якими вони стануть, залежить майбутнє Землi. Дiти будуватимуть мiста i заводи, новi магiстралi, вирощуватимуть урожай, розвиватимуть культуру. Як все це робитимуть сьогоднiшнi дiти, а в майбутньому будiвники суспiльства, залежить вiд батькiв, вiд сiм'ї, в якiй вони живуть, вiд дорослих людей, що їх оточують.

Треба, щоб батьки i всi дорослi бачили в кожнiй дитинi людину майбутнього. А для цього вони мусять у першу чергу поважати дитину, турбуватися про її здоров'я, освiту, особистим прикладом виховува ти в дитинi чеснiсть i справедливiсть.

Дiтям необхiдно добре знати iсторiю своєї Батькiвщини, сiм'ї, щоб пишатися успiхами i не повторювати помилок. Дiти мають берегти те, що створено й створюється людьми старшого поколiння, поважати їх.

Розумiючи свою роль у життi всiєї землi, дiти повиннi добре навчатися, постiйно дбати про своє здоров'я, пiдвищувати загальну культуру, тому що тiльки здоровi i освiченi люди зможуть будувати чудове мирне життя для себе i своїх дiтей.

Твiр з народознавства. Покров Пресвятої Богородицi

Цей день є одним iз величних свят. Головний мотив, який спричинив встановлення свята, — видiння святого Андрiя Юродивого. Царгород, столицю Вiзантiї, облягали араби. У храмi Пресвятої Богородицi на Влахернах, де переховувалася її риза, правилася всенощна. Серед парафiян ревно молився за охорону мiста святий Андрiй Юродивий зi своїм учнем Єпiфаном. Служба скiнчилася, i святий Андрiй побачив, як вiд царевих дверей iде свiтлом осяяна Пресвята Богородиця у супроводi Iвана Хрестителя та Iвана Богослова при спiвi великого хору святих. Божа Мати пiдiйшла до престолу, довго молилась i вмивалася сльозами. Встала, здiйняла зi своєї голови преясну хустку — покров-омофор i широко простерла її над народом у церквi. Видiння зникло, i святий Андрiй та Єпiфан зрозумiли, що Пресвята Богородиця прийшла, аби врятувати мiсто. Сталося диво — вороги вiдступили... Вiд цiєї хустки-покрову i дiстало назву свято, а покров з тих пiр став символом опiки i заступництва Пречистої Дiви Марiї.

Розповiдають, що на ревну молитву монахiв i вiрних Пресвята Богородиця з'явилася над Почаївським монастирем перед турецькою облогою i своїм омофором заслонила монастир.

На Русi Покров святкували на честь закiнчення польових робiт. А Богородицю вважали покровителькою землеробства. За звичаєм в цей день обов'язковим було вшановувати пожинальний снiп.

Для цього прибирали свiтлицю, прикрашали її квiтами i рушника ми. Проводили ярмарки i веселi забави, на якi збирали всi дари осенi.

"Покров землю покрив: де снiжком, де листком", — каже народна мудрiсть. Покров — це i пора весiль. У цей день найкраще брати шлюби, бо бере пiд опiку молоду сiм'ю сама Дiва Марiя. Iз звичаєм покривати голову нареченої хусткою пов'язане ще одне тлумачення назви свята. "Батечку Покров, покрий сиру землю i мене молоду!" — приговорювали колись дiвчата i гадали: "Бiлий снiг землю покриває, чи ж мене молоду замiж споряджає?"

У цей день треба спостерiгати за погодою. Ось декiлька народних прикмет: який Покров, така й зима (випаде снiг — до снiжної зими, вiтер зi сходу — до холодної). Якщо журавлi вiдлетiли до Покрову — буде холодна i рання зима.

Твiр-опис народного звичаю. Дiвочi стрiчки

В українського народу є таке повiр'я: вiд батькiв, якi не дотримують ся звичаїв i традицiй свого народу, родяться дiти, що стають вовкулака ми. Вовкулака — завжди похмурий, чимось невдоволений чоловiк, вiн до церкви не ходить, з людьми не вiтається i звичаїв людських не знає.

Це лише повiр'я, та щоб ми не росли вовкулаками, не були "Iванами-Безрiдними" без роду-племенi, ми повиннi вивчати i знати рiднi звичаї та обряди. Українськi звичаї напрочуд красивi, барвистi, цiкавi та дотепнi. Мене, наприклад, зацiкавило, як вбиралися на Українi дiвчата, чим прикрашали себе. I от що розповiла менi моя бабуся. Вона вже не одягала нацiональний одяг, не прикрашала себе вiнком iз пишних квiтiв, але на все життя запам'ятала розповiдi своєї мами та бабусi.